ЦеНеБлог

травень 2011

« вересень 2011 | | квітень 2011 »

31 травня 2011

Latin by Python 2.0

Оновлена розкладка клавіатури — тепер латинська.

У новій версії з'явились:

  • в'єтнамські літери з діакритиками (AltGr+[Shift+]{1/2/3/./?} [AltGr+]AaEeIiOoUuYy) = ằềờ...ủơ
  • китайські (піньїнь) літери з подвійним діакритиком (AltGr+{'/`/-} AltGr+Uu, AltGr+Shift+6 AltGr+Uu) = ǜǖǚǘ
  • зручні інтуїтивно зрозумілі послідовності для вводу символів ≤ ≥ ≈ ≠
  • деякі інші зміни (шукайте, експериментуйте)
Автор: Python. Опубліковано 31 травня 2011 3:31
Змінено 31 травня 2011 3:45
Категорії: Download, Писемність

27 травня 2011

«Правильні» лапки́

Так у світі повелося, що у кожного, хто вважає себе трохи розумнішим за інших, обов'язково існує своя окрема думка щодо лапóк, тире, апострофа і букви ґ, і тому кожен вважає за необхідне нав'язати цю думку іншим. Я — не виняток ☺

Отже, почнемо від того, що не може бути правильним за визначенням. "Програмістські лапки", присутні у кожній розкладці клавіатури і кожному наборі символів, але відсутні у більшості орфографій. Єдиний випадок, коли їх використання є орфографічно правильним — написання програм (звідси й назва). Комп'ютерна клавіатура еволюціонувала від клавіатури друкарської машинки, а більшість комп'ютерних мов розробляються з розрахунком, що для роботи з ними достатньо стандартної клавіатури. Ще один випадок, коли використання програмістських лапок якось виправдане — текст у застарілому кодуванні, де інші лапки відсутні, або текст, набраний на морально застарілій клавіатурі, якщо неможливо встановити іншу (стандартна українська віндова розкладка, навіть після появи в ній апострофа (нарешті!) і знаку гривні, лишається морально застарілим творінням, що повертає нас в епоху друкарських машинок і без додаткових інструментів непридатне для правильного відтворення пунктуації. Використовуйте Ukrainian Unicode чи Ukrainian by Python — там є все необхідне для відтворення української типографіки).

“Верхні парні лапки”. Правильні з точки зору англійської орфографії, але що вони забули в українській? З моєї точки зору, їх використання в нашій мові — така ж помилка, як «англійська» пунктуація з пропущеними комами чи «англійські» великі букви на початку назв мов і народів. Верхні лапки візуально майже не відрізняються від програмістських, і якщо ви вирішили сяйнути своїм “знанням пунктуації” в такий спосіб, ваших зусиль просто ніхто не помітить. В половині випадків люди взагалі не знають, які з парних верхніх лапок є початковими, а які кінцевими, і ніхто не бачить різниці між “правильними”, ”непарними” чи ”вивернутими“ верхніми лапками.

Читати далі...

Автор: Python. Опубліковано 27 травня 2011 21:00
Змінено 10 вересня 2011 20:23
Категорії: Писемність

23 травня 2011

Картопляні кодери — нова модель виживання

Питання: чому українські селяни не працюють в інтернеті? Чому до цього часу програміст — професія виключно міських жителів?
Відповідь проста: село ще не інтернетизувалось як слід. Але, судячи з темпів омобілення, цей час уже не за горами. Інтернет у селах вже є — залишилось заповнити його працівниками. Доки оплата мережі (разом з витратами в процесі пошуку роботи) перевищуватиме можливий заробіток за її допомогою, доти розмови про селян-програмістів сприйматимуться як анекдот про підводний човен у степах України. Але рано чи пізно цей бар'єр буде подолано.

Робота з комп'ютером — скоріш індивідуальна трудова діяльність, ніж колективна. Тут нема доменних печей чи конвеєрів, за якими мусять наглядати десятки й сотні робітників. Багато відомих програмних продуктів — результат творчості програмістів-одинаків чи невеликих груп програмістів. Крім того, мережа, як відомо, з'єднує людей, а тому необхідність щодня долати шлях від дому до офісу і бути присутнім на роботі особисто — вже неактуальна навіть для великих софтверних компаній.

Тепер погляньмо на селян. Робота селянина важка й брудна, але при цьому низькооплачувана і значною мірою сезонна. Іншими словами, у селянина є і потреба, і можливість поєднувати сільську працю з додатковим заробітком у вільний час. Колись такою формою заробітку було виробництво пряжі та шиття, доки селян звідти не потіснили мануфактури і сучасна легка промисловість. Таким чином, досвід несільської індивідуальної праці селян в історії існував. Ще один варіант — заробітчанство, скажімо, на будівельних роботах у великих містах та за кордоном. На відміну від індивідуальної трудової діяльності, заробітчанство потребує виїздів, тривалої відсутності вдома, що не є добре. Чи може робота в інтернеті стати альтернативою такому наймитуванню?

Читати далі...

Автор: Python. Опубліковано 23 травня 2011 16:29
Змінено 12 червня 2011 13:57
Категорії: Інтернет, Кіберсоціалізм, Соціум