ЦеНеБлог

Кириличні цифри (сучасне втілення)

Кириличні цифри ведуть своє походження від грецьких. За формою це звичайні літери алфавіту з особливими позначками, що вказували на їх числове прочитання. Грецький і старослов'янський способи запису чисел мали багато спільного, але існували й відмінності. Наприклад, відрізнявся порядок знаків у деяких числах (грецьке ιδ = кириличне ДІ = 14), деякі числа могли позначатись літерами кирилиці, відсутніми у греків, відрізнялось оформлення чисел діакритиками, і т.п. Сучасні греки також використовують цю систему запису чисел, хоча й обмежено — вона займає приблизно таку ж нішу, як римські цифри в більшості європейських країн. Чом би не спробувати застосувати аналогічним чином і сучасні літери кирилиці?

Всі кириличні алфавіти, використовувані сучасними слов'янськими мовами, зазнали значних змін. У жодній з них нема літер Ѯ (ксі), Ѱ (псі), Ѡ (омега), Ѳ (фіта). Щоб записати число старим способом, необхідно або відновити старі літери, або ввести замість них нові позначення. Справа ускладнюється ще й тим, що загальнослов'янських літер (присутніх одночасно в українському, російському, білоруському, болгарському, македонському та сербському алфавітах) менше, ніж потрібно: АБВГДЕЖЗКЛМНОПРСТУФХЦЧШ (лише 23, а потрібно 27). Тому для деяких чисел має бути кілька позначень, щоб була можливість надрукувати число на будь-якій кириличній клавіатурі.

Проблема нестачі літер не нова — самі греки зустрічалися з нею. Грецька система запису чисел потребує 27 знаків, тоді як сучасний грецький алфавіт складається з 24 літер — відповідно, числовий алфавіт включає в себе ще три застарілі літери (ϝ, ϙ, ϡ). З часом на місці числової літери ϝ (дигамма) стали писати лігатуру ϛ (стигма), котра, однак, також відсутня в сучасному грецькому алфавіті — часто замість неї пишуть στ, дві літери, що складають лігатуру. Оскільки і сигма (σ — 200), і тау (τ — 300) використовуються для чисел одного розряду, поява їх обох у ролі самостійних цифр одного числа неможлива, і комбінація στ однозначно читається як число 6. Втім, літери коппа (ϙ,ϟ — 90) та сампі (ϡ — 900), що давно втратили звучання й відсутні в грецькому алфавіті, продовжують використовуватись при записі чисел. Слов'яни ж, у свою чергу, замість коппи й сампі стали вживати Ч та Ц, а також Ѧ (малий юс), що мав графічну подібність з одним із варіантів сампі.

Ми можемо позначати відсутню літеру або сучасною літерою без власного числового значення, або комбінацією літер одного розряду. Заміна потрібна для кожної літери, відсутньої щонайменше в одному слов'янському алфавіті: Ѕ (є лише в македонському), И (нема в білоруському), І (є лише в українському й білоруському), Ѳ, Ѯ, Ѱ, Ѡ (відсутні в сучасних алфавітах). Ѵ та похідну від неї Ѹ можна замінити сучасною літерою, утвореною з неї — У.

Число

Грецькі цифри

Кирилиця

Мій варіант

Число

Грецькі цифри

Кирилиця

Мій варіант

Число

Грецькі цифри

Кирилиця

Мій варіант

1

α

А

А

10

ι

І

І, Ы, Ь, Ъ, Ј

100

ρ

Р

Р

2

β

В

В

20

κ

К

К

200

σ

С

С

3

γ

Г

Г

30

λ

Л

Л

300

τ

Т

Т

4

δ

Д

Д

40

μ

М

М

400

υ

Ѵ, Ѹ, Ꙋ

У

5

ε

Е

Е

50

ν

Н

Н

500

φ

Ф

Ф

6

ϝ, ϛ, στ

Ѕ

Ѕ, ДЗ

60

ξ

Ѯ

Ж

600

χ

Х

Х

7

ζ

З

З

70

ο

О

О

700

ψ

Ѱ

Ш, Щ

8

η

И

И, Й

80

π

П

П

800

ω

Ѡ

ОО, Ю

9

θ

Ѳ

Є, Э, ТТ, ФТ

90

ϙ,ϟ

Ч, Ҁ

Ч

900

ϡ

Ц, Ѧ

Ц

Запропоновані тут позначення базуються на графічній подібності (Ѳ — Є, Ξ — Ж, Ω — Ю, Ѱ — Ш), звучанні (Ѕ — ДЗ), назвах (тета — ТТ), еволюції букв (І —> Ы, Ј; Ы <— Ъ). Всі сучасні позначення використовують символи набору windows-1251, присутні в більшості кириличних шрифтів. Будь-яка слов'янська кирилична розкладка клавіатури придатна для запису чисел щонайменше одним способом із запропонованих. Втім, деякі з кириличних букв (S, I) можна замінити їх латинськими графічними аналогами — англійська розкладка, як правило, загальнодоступна.

У старослов'янській традиції літери-числа записувались під титлом. Числа 1000 і більше позначались тими ж літерами, але з іншим знаком порядку. Оскільки цих знаків нема на жодній сучасній кириличній клавіатурі, зробімо простіше: замість знаку тисяч можна використати різницю між великими й малими буквами.

До реформи Петра І кирилиця або не розрізняла великих і малих літер (хоча й використовувала буквиці на початку текстового блоку), або використовувала великі літери дуже обмежено, і в числовому записі великі/малі літери не розрізнялись. У наш же час кожна літера має два варіанти. Можна використати цю можливість у нашій системі: для чисел від 1 до 999 використовувати малі букви, а для тисяч — великі.
Сьогоднішнє число: и.г.Ві
(компактніше, ніж 8.03.2010, чи не так?)

Система числення, використовувана нашими предками, не обмежувалась і тисячами. Існувало дві паралельні системи запису надвеликих чисел (великий і малий рахунок), що відрізнялись числовими значеннями одних і тих же символів. Оскільки запропонована тут система є транслітерацією давньої форми запису, я вирішив включити до неї обидва варіанти (додавши засоби для їх розрізнення)

Малий рахунок:

1	а	а҃
1000	А	҂а
10 000	(а)	а⃝
100 000	:а:	а҈
1 000 000	~а~	а҉
10 000 000	*а*	а꙰
100 000 000	[а]	а꙱
1 000 000 000	#а#	а꙲

Великий рахунок:

1	а	а҃
1 000	А	҂а
1 000 000	(А)	а⃝
1 000 000 000	:А:	а҈
1 000 000 000 000	~А~	а҉
1 000 000 000 000 000	*А*	а꙰
1 000 000 000 000 000 000	[А]	а꙱
1 000 000 000 000 000 000 000	#А#	а꙲

---

Щоб побачити, як виглядатиме число в модернізованій кириличній системі запису (поки що лише в модернізованій і лише від 1 до 999 999), можна скористатись конвертером:
<