ЦеНеБлог

Ô - забута українська літера

« Страшний сон джава-програміста :) | | Людський білок — їжа майбутњого? »

02 серпня 2010

Ô - забута українська літера

Читаючи мій блог, ви могли помітити, що час ôд часу в ньому з'являються слова з буквою ô. Це не глюки моєї клавіатури чи вашого броузера, а знак, свідомо введений мною в мову.

Ô - літера кількох історичних українських абеток, уперше використана М. Максимóвичем. Читалась вона двома способами: після приголосних — як і, в решті випадків — як ві. Правила вживання її базувались не лише на звучанні, а й на етимології: ô ставилась там, де (в)і чергувалося з о, або там, де українському (в)і відповідало російське/старослов'янське о. Іншими словами, в добрій половині випадків цей звук позначався саме таким способом.

Оскільки правопис відтоді змінився (власне, для нас максимовичівка є побічною гілкою правописної еволюції), а я не маю наміру робити свою писанину повністю нечитабельною для непідготованого читача, використання ô буде більш обмеженим — переважно там, де вибір літери може викликати сумнів:

1) У тих випадках, де в українській мові можливе вживання як о, так і (в)і: ôд, ôдразу, торгôвельний, Бôг;

2) Там, де о, що замінилось на і, є частиною абревіатури: НАТÔвці;

3) Разом з іншими історичними літерами — для розрізнення омонімів, якщо їх неможливо визначити з контексту: віз = вêз (везти) / вôз (воза) / вûз (віза), ніс =нêс (нести) / нôс (носа), пісні = пѣсні (пісня) / пôс(т)ні (пісний, від піст). В цьому випадку, речення «Чиновник віз віз віз» може мати вигляд: «Чиновник вêз вôз ви̂з».

Назва літери. Максимóвич для циркумфлексу (^) над літерами â, ê, ô, û, î використовував назву паєрок (хоча паєрком називався інший надрядковий знак, вживаний у допетрôвській кирилиці як замінник ь). Також, на мою думку, було б логічно називати цю літеру за її звучанням на початку слова — ві. Отже, ô можна називати: о з паєрком, о з дашком, о з циркумфлексом, ві — на ваш вибір.

Доцільність вживання ô — дискусійне питання. Взагалі, я є прихильником етимологічних правописів, де написання слова відображає не лише його звучання, а й походження. Однак, історія пішла іншим шляхом, тому найближчим часом повернутись до правописної системи з півдесятком літер для заміни сучасної і буде проблематично. З іншого боку, перехід о->і відбувся місцями нерегулярно, при написанні деяких слів ми вагаємось, який варіант вибрати, і етимологічна літера, яку кожен читає відповідно до своїх уподобань, була б непоганим вирішенням цієї проблеми.

Автор: Python. Опубліковано 02 серпня 2010 12:29
Змінено 25 серпня 2010 13:54
Категорії: Писемність