ЦеНеБлог

Український інтернет як зона недосяжності

« Заглючмо роботів | | Ukrainian by Python 2.0 »

25 вересня 2010

Український інтернет як зона недосяжності

Під українським тут і далі ми будемо розуміти український за мовою, а не географічно. Сайт узагалі є явищем екстериторіальним, і, скажімо, нема нічого дивного, якщо місце перебування власника та відвідувачів сайту, його мова та доменне ім'я зовсім не пов'язані між собою. Так чи інакше, основним споживачем україномовного контенту є саме Україна. Поділ за мовним принципом також пов'язаний з роботою пошуковиків: ôд того, якою мовою ми введемо запит, залежить результат пошуку — відповідно, й сайти, на які ми потрапимо.

Ідея заглючити роботів прийшла до мене не випадково. Час ôд часу я тестую свій блог, пропускаючи його через Google Translate. Спочатку мене нервувала неспроможність машини адекватно перекласти мої думки англійською чи російською мовами, а потім я подумав: може, це й на краще? Це частина правил гри українського інтернету, і навіть із них можна видобути якусь користь.

Хто стане гуляти українською зоною, користуючись автоперекладом? Не смішіть людей, це нікому не треба — надто вже порожня ця зона. Пригадайте часи, коли радіо тільки винайшли, і для відкриття власної радіостанції було достатньо зібрати радіопередавач. Щось подібне ми бачимо й тут — з тією різницею, що «людей з приймачами» набагато більше. Попит є — пропозиції нема. Вірніше, нецікавої непотрібної інформації ми вже маємо вдосталь, а щось корисніше — вже на вагу золота.

Проблемою є те, що наш потенційний читач не відчуває труднощів з російською мовою — а отже, не знайшовши того, що шукав, він залишає нашу зону й переходить у російську (а в багатьох випадках він починає пошук безпосередньо з неї, щоб не тратити час). Цілеспрямовано ритися в українському інеті люди починають, коли їх цікавить безпосередньо українська тематика: мова, література, пісні, історія. Коротше, гуманітарна мішура. Для технарів українська зона менш привітна — ймовірно, через те, що українських технологій у природі нема. Вся інформація — або переклад, або щось любительське. В принципі, навіть без розвитку власних технологій та статéй про них можна було б обійтися самими перекладами, якби не їх нестача, погана систематизованість, а також розбовтаність сучасної української науково-технічної термінології (ще раз величезне спасибі славетним рехворматорам. Ті, в кого залишилось хоч трохи здорового глузду, орієнтуються на радянські зразки, коли йдеться про старі терміни, а новітні створюють за зразком російських. В цьому нема нічого антипатріотичного: мова розвивається так, як цього вимагають обставини, а не теоретики чистоти.)

Але досить про це. Звернімо тепер увагу на такі деталі:
1) Інформація, написана українською мовою, здебільшого не потрапляє за межі української зони;
2) Інформація, написана російською та іншими мовами, вкрай рідко перекладається на українську (незважаючи на легкість цього процесу);
3) Аудиторія потенційних читачів україномовного продукту — одна з найбільших на пострадянському просторі (беремо до уваги всіх, хто може вільно читати українською);
4) Інформаційна заповненість української зони достатньо низька — а отже, створити продукт, унікальний для цієї зони, не так уже й складно;
5) Саме обмеженість асортименту якісної інформаційної продукції і є основною причиною відтоку людей з української зони.

До чого я веду? Ми вже вкотре не бачимо діамантів у себе під ногами. Комерційні україномовні енциклопедії, що дають користувачеві інформацію й отримують прибуток від реклами — ось те, чого ми ще не маємо, що створити відносно легко. Перевагою є також і те, що український контент ще не навчились як слід красти — таким чином, унікальна стаття, написана українською мовою, тривалий час лишатиметься унікальною й неперекладеною, а сайт, що її опублікував, становитиме цінність навіть для користувачів, що за інших обставин надали б перевагу її російськомовному аналогові.

Чому саме енциклопедії? Просто в цій зоні інтернету вони практично відсутні - принаймні, в галузі науки й техніки (вікіпедію до уваги не беремо). І ця ситуація ще довго лишатиметься такою ж: на відміну від блога чи форума, енциклопедія потребує не лише аудиторії відвідувачів, а й якісної, часто малодоступної інформації для свого наповнення. В той же час, студенти-технарі відчувають не меншу потребу в інформації українською мовою, ніж гуманітарії. Крім того, якісно викладена інформація на будь-якій з доступних мов завжди високо цінується.

Здавалось би, все чудово. Але в чому ж тоді причини занепаду української Вікіпедії? В тому, що вона некомерційна: вікіпедисти нічого не отримують за свою писанину, а відповідно, не мають додаткового стимулу, щоб довести все до ладу. Вікі багато б виграла, якби співпрацювала з рекламодавцями, а на зароблені гроші утримувала штат професійних перекладачів та енциклопедистів. А так — маємо те, що маємо: погано систематизоване звалище неоднорідних статéй, багато з яких цінні лише посиланнями на більш повні іншомовні аналоги.

Звичайно, не все так безхмарно, як я написав. Скрізь є підводні камені — і в цьому бізнесі теж. В багатьох галузях інтернет-бізнесу українська мова погано прижилась — як вона стане ефективною тут?..
Перш за все, необхідно запобігти ряду очікуваних помилок. Переконайтесь, що ваш сайт не матиме українських аналогів достатньо високої якості. Зосередьтесь на повноті та структурованості матеріалу — навіть дуже якісно зроблений уривок незрозуміло-чого в відриві від контексту нікому не цікавий. Нарешті, зробіть так, щоб принаймні частина матеріалу не мала аналогів на інших доступних мовах, або ж зробіть компіляцію з кількох джерел, щоб забезпечити більш повне висвітлення тематики (а краще — і те, й інше). Навіть якщо для полегшення перекладу використовуються машини, результат обов'язково має відкоректувати людина, що добре знає і мову, й галузь, якій присвячено ваш сайт. Запустіть сайт у дію й переконайтесь, чи справді він може приносити прибуток.

Ще одна деталь. Ми припускаємо, що український інтернет ніхто не читає за допомогою автоперекладача, але чи так це насправді? Існує ймовірність, що я помиляюсь — а отже, унікальні статті таки ризикують бути вкраденими й опублікованими в російській зоні, де вже й так усього навалом. На щастя, цей різновид відтоку інформації можна обмежити технічно. Виникає логічне питання: а чом би не писати зразу російською? Тому що в російській зоні вже є все необхідне, там важче пробитись, а тут навіть зовсім нерозкручуваний продукт матиме якусь популярність (інакше як ви взагалі натрапили на цей блог?)

Дотримуючись цих загальних рекомендацій, ви зможете побудувати сайт, що користуватиметься популярністю переважно на Україні — для решти інтернет-простору він буде малодоступним (принаймні, деякий час). Так, ми свідомо ставимо перешкоду для відвідувачів з інших зон. І справа не лише в «крадіжках інформації» — все одно рано чи пізно вас почне цитувати українська вікіпедія (і це добре: першоджерело все одно цінуватиметься вище, а посилання на джерела — одна з обов'язкових умов вікі-статті). Якщо ваш проект того вартий, рано чи пізно інформацію з нього буде перекладено й на інші мови, але перш ніж це станеться, мине деякий час. Зробіть цю паузу якомога довшою: переклад на іншу мову буде вашим конкурентом, хоча при цьому не особливо сприятиме розширенню вашої безпосередньої аудиторії, навіть якщо посилатиметься на вас — «міжмовні» гіперлінки рідко бувають ефективними. Не турбуйтесь, що навіть для частини українців російська мова легша для сприйняття: це звучатиме парадоксально, але перешкода також є своєрідною перевагою.

Люди завжди прагнули досягти полюсів недосяжності. Чи користувався б Еверест такою популярністю, якби до його вершини можна було проїхати по рівному шосе без усіх тих ризиків, яким піддають себе альпіністи? Так само й скрізь. Не варто турбуватися про те, щоб шлях до вашої інформації був простим, як підручник для даунів — краще ускладніть його, зробіть важким та незручним. Те, що важче здобувається, більше й цінується. Ви маєте можливість зробити зону недосяжності своєю влсністю — тож скоростайтесь цим.

Автор: Python. Опубліковано 25 вересня 2010 14:04
Змінено 25 вересня 2010 23:19
Категорії: Інтернет