ЦеНеБлог

Ідіть нафіг. Я живу за київським часом

« Розкладки (чергове оновлення) | | Clojure 1.3 (все в одному) »

16 жовтня 2011

Ідіть нафіг. Я живу за київським часом

Хоча ВР скасувала своє абсурдне рішення, і цей крик душі втратив актуальність незабаром після публікації, залишу його на випадок, якщо там нагорі знов передумають…

Що б там не казали про шкоду від зміни літнього й зимового часу, але ми до неї таки звикли. Так звикли, що, мабуть, у зимові місяці нам буде неприємно змушувати себе наприкінці кожної ночі бігти на роботу, замість того, щоб додивлятись останні сни. І справа навіть не в тому, що нам лінь, а в тому, що роками наш біологічний годинник звикав працювати синхронно з годинником на стіні. Наші організми звикли, що взимку нам можна відпочити трохи довше (тим більше, триваліший період темряви стимулює сонливість).

Але я хотів поговорити про інше. Насамперед, технічні засоби (маю на увазі комп'ютери), якими ми користуємось, не передбачають такого поняття, як «літній час увесь рік». Зимовий — будь ласка, літній — уже ні. Зайдіть у налаштування поясного часу свого комп'ютера і переконайтесь у цьому: галочки «завжди літній час» там нема! Якщо зняти галочку «переводити на літій час», годинник перейде на зимовий (тобто, на годину назад, якщо ви зараз живете за літнім). Звичайно, можна перевести комп'ютерний годинник вручну на одну годину, але після автоматичного оновлення часу з мережі він знов повереться до показників, які відповідатимуть часовому поясу, вказаному в налаштуваннях. Звичайно, можна ще й відключити оновлення часу з мережі, але тоді нам самим доведеться контролювати точність свого комп'ютерного годинника. Звичайно, ми можемо взагалі обдурити систему, вказавши чужий пояс, але це вже викрутаси — адже формально ми на московський час не переходимо! Таким чином, у нас нема технічних засобів, щоб підтримувати забаганки наших законодавців. Тож нехай шановні депутати або самі пишуть софт під свої винаходи, або йдуть нафіг. Зараз не совок, механічними годинниками, які «більш не треба переводити», користуються лише збочені бабусі, що по чорно-білому телеку дивляться няню Заворотнюк.

Я не буду нічого змінювати в налаштуваннях свого комп'ютера. У правому нижньому кутку монітора я бачу час, що відповідає часовому поясу GMT+2 з переводом на літній і назад, і коли настане час, він сам автоматично переведеться на зимовий. Київ стоїть майже по центру цього пояса, і київський зимовий час мало відрізняється від астрономічного, що також непогано. Зрештою, київський час протягом останніх десятиліть уже став своєрідним символом нашого чудового міста.

Раджу й іншим робити так само. Що, ні? Ну добре, ви справді ризикуєте запізнитись на роботу (хоча, по справедливості, ви просто повернете собі вкрадену годину сну), пропустити якусь передачу по телеку (не переймайтесь — там усе одно переважно реклама), навіть розминутися з кимось у часі (тому в подібних ситуаціях варто уточнювати часовий пояс). Однак, усе це дрібниці в порівнянні з перманентною локальною «кризою тисячоліть», яку ви можете влаштувати своєму комп'ютеру, переводячи його годинник вручну. В кращому випадку, годинник сам непомітно для вас повертатиметься до зимового часу, і вам щоразу доводитиметься повертати його до літнього. В гіршому — постійні перепади часу призведуть до збоїв програмного забезпечення, пошкодження даних і т.п. Гадаю, вже краще навчитись додавати вручну одну годину, ніж, скажімо, втратити все, над чим ви працювали кілька років, якщо воно лежить у вас на диску.

Коротше, у мене є пропозиція. Давайте проведемо флешмоб «Я живу за київським часом». Що для цього потрібно? Та рівно нічого — ми вже живемо за ним. Поділіться цією ідеєю з друзями, скопіюйте цей текст у свій блог чи ще кудись, щоб ознайомити з ним якомога більше людей.
Ми самі розберемось, за яким часом нам жити!

Автор: Python. Опубліковано 16 жовтня 2011 3:26
Змінено 27 жовтня 2011 9:04
Категорії: Соціум