ЦеНеБлог

Котра година? Цифрами?..

« Плани на тоді, коли... |

09 серпня 2017

Котра година? Цифрами?..

Якби табло електронного годинника відображало звичний для усної української мови формат часу, можливо, воно б виглядало ось так:

HHMM
параметри ↕

В українській мові є декілька способів вказати час доби з точністю до хвилини: «ГГ-а година ХХ хвилин» (чи «ХХ хвилин по ГГ-й»), «ХХ хвилин на ГГ-у», «за ХХ хвилин ГГ-а». І якщо перший з них легко передається скороченим записом (ГГ:ХХ), то для решти такої зручності нема: ми завжди конвертуємо все в один формат і, звичайно ж, при спробі прочитати записане зворотнього перетворення не здійснюємо. Оскільки при перетворенні форматів часу здійснюється проста арифметична дія, завжди існує ризик помилитись (погодьтесь, неприємно прийти о 12:05 на якусь важливу зустріч, що почалась у п'ять на дванадцяту).

Годинники формують мову. В часи мого дитинства (коли електронні годинники ще були дорогими й дефіцитними) конструкції назразок «вісім годин десять хвилин» можна було почути переважно з радіоприймача, тоді як для середньостатистичного носія мови, що звик користуватись годинником зі стрілками, звичнішим було поєднання таких виразів, як «без п'яти п'ять», «пів першої», «двадцять дванадцятої» (чи, літературніше, «за п'ять хвилин п'я́та», «пів на першу», «двадцять на дванадцяту», але це вже деталі). Межа між обома «стрілковими» форматами проходить десь між «половиною» й «без двадцяти» — важко сказати, де саме, але, здається, 11:35 ще читалось як «35 хвилин на дванадцяту», а 11:40 — це вже «за двадцять хвилин дванадцята». Зрозуміти зручність такого способу позначення часу простіше, якщо бачиш перед собою циферблат, де годинна й хвилинна стрілка рухаються синхронно: година починає свій прихід від попередньої поділки (тоді кажуть «початок години» — сама година ще не настала, але кожна нова хвилина йде на її рахунок), поступово наближаючись до свого законного місця (тоді більше значення має, за скільки хвилин година прийде) і, нарешті, «настає». Ну а на цифровому табло ми бачимо лише, як година стоїть, а хвилини йдуть — і просто читаємо цифри.

Чи не можна наблизити мову годинникових скорочень до усної мови? Спробуймо! ГГ:ХХ інколи пишуть як ГГхх. Маленькі цифри символізують хвилини, великі — годину, а що символізує положення хвилин? Нічого, але це положення завжди одне й те ж — після годин угорі. А що, як змінипти це положення? Наприклад, ось так: ххГГ — інтуїтивно це хочеться прочитати як кількість хвили, що залишились до початку ГГ-ї години. Нарешті, ххГГ може символізувати третій формат — від початку години. Таким чином, 1135, 2512 та 3512 позначатимуть одне й те ж. Зверніть увагу на різницю між першим і останнім способом запису часу: перший рахується від кінця години, що вже настала, останній — від початку наступної години (яка ще тільки «почалась»), тому число годин у них відрізняється на одиницю.

В усній мові ми рідко використовуємо 24-годинну шкалу, відсутній у ній і «нуль годин». Як правило, ми користуємось 12-ма годинами, уточнюючи час словами «ранку», «дня», «вечора», «ночі». В англомовному світі прийнято ділити добу на час до і після полудня, для чого використовуються скорочення am і pm. Наша традиція не має такого чіткого поділу (хоча він ідеально відповідає стрілковому годиннику) — між ранком і вечором існує день (від 12 до 15), між вечором та ранком — ніч (від 0 до 3), часто «день» і «ніч» охоплюють і сусідні години (відповідно, від 11 до 16 і від 23 до 4). Межа між частинами доби досить умовна й залежить від тривалості світлового дня: в нічні години сонце ніколи не світить, у денні не буває нічної темряви, ранкові й вечірні години можуть бути як світлими, так і темними. Складно визначити межі між ними, але записати просто, наприклад: 0512Н, 1008Р, 0420В, 1501Д.

Сучасні годинники дозволяють нам бачити час із точністю до хвилини чи секунди, але така точність потрібна далеко не завжди — на наручних годинниках поділки хвилин часто й зовсім відсутні, і їхні власники від того не страждають. Більше того, зрідка бувають циферблати з чотирма поділками замість традиційних 12 — але й до них можна якось призвичаїтись. Окрім хвилин (які здебільшого округлюємо до 5), ми також оперуємо чвертями й половинами години. Звичайно, всі ми знаємо, що 15 — це «чверть», а 30 — «половина», але, при бажанні, можна й ці позначення наблизити до усної мови: 1/408, 1/208, 1/408, 0/008.

А як записати просто «вісім годин», не вдаючись до банального «нуль-нуль»? Можливо, так: =08 — рівно вісім годин. Чверті необов'язково писати — їх можна й малювати: >08 (чверть на восьму, 7:15), >08 (за чверть восьма, 7:45), 08< (чверть по восьмій, 8:15). Знак «=» можна розтлумачити і як символ чогось розділеного навпіл: =08 (пів на восьму, 7:30). Половини й чверті майже завжди використовуються в конструкціях «чверть на», «за чверть», «пів на» — ми не кажемо «восьма година чверть години», та й «чверть по» чи «половина по» — в нашій мові рідковживані, але, якщо ми хочемо скоротити «пів години по восьмій», можна зробити це так: 08<<. Щоб уникнути плутанини з 8 годин рівно, я вирішив позначити половину як дві чверті. Аналогічно, 08:45 можна також записати як 08<<<, але в розмовній мові така конструкція не має свого відповідника — ми скажемо «за чверть дев'ята», >09.

При рахунку часу чвертями, як правило, розрізняється початок і кінець години (так, 6:05 — це початок сьомої, а 7:55 — кінець восьмої). Це можна записати як п07, к08. Таким чином, можна виділити п'ять частин:

початок восьмої

чверть на восьму

пів на восьму

за чверть до восьмої

кінець восьмої

7:00—...

≈7:15

≈7:30

≈7:45

…—8:00

п08

>08

=08

>08 (або >>>08)

к08

Також у добі є дві годині, які мають окремі назви: північ та полудень. Можна позначити їх літерою П замість цифр 12. Північ і південь ніколи не вживаються в конструкціях «ХХ хвилин на південь/північ» — виключно «за ХХ хвилин північ/південь» чи «ХХ хвилин по полудні/півночі», зате використання цих зворотів дещо ширше, ніж у випадку зі звичайними годинами: можна сказати «за пів години північ», та й «по полудні»/«по півночі» вживаються активніше, ніж «по ГГ-й годині». Крім того, «по полудні» може використовуватись як синонім «дня» чи, рідше, «вечора», «по півночі» — аналогічно, але вночі всі сплять...

Автор: Python. Опубліковано 09 серпня 2017 2:11
Змінено 09 серпня 2017 14:38
Категорії: Онлайн-інструменти, Писемність, Час