ЦеНеБлог

Онлайн-інструменти

09 серпня 2017

Котра година? Цифрами?..

Якби табло електронного годинника відображало звичний для усної української мови формат часу, можливо, воно б виглядало ось так:

HHMM
параметри ↕

В українській мові є декілька способів вказати час доби з точністю до хвилини: «ГГ-а година ХХ хвилин» (чи «ХХ хвилин по ГГ-й»), «ХХ хвилин на ГГ-у», «за ХХ хвилин ГГ-а». І якщо перший з них легко передається скороченим записом (ГГ:ХХ), то для решти такої зручності нема: ми завжди конвертуємо все в один формат і, звичайно ж, при спробі прочитати записане зворотнього перетворення не здійснюємо. Оскільки при перетворенні форматів часу здійснюється проста арифметична дія, завжди існує ризик помилитись (погодьтесь, неприємно прийти о 12:05 на якусь важливу зустріч, що почалась у п'ять на дванадцяту).

Годинники формують мову. В часи мого дитинства (коли електронні годинники ще були дорогими й дефіцитними) конструкції назразок «вісім годин десять хвилин» можна було почути переважно з радіоприймача, тоді як для середньостатистичного носія мови, що звик користуватись годинником зі стрілками, звичнішим було поєднання таких виразів, як «без п'яти п'ять», «пів першої», «двадцять дванадцятої» (чи, літературніше, «за п'ять хвилин п'я́та», «пів на першу», «двадцять на дванадцяту», але це вже деталі). Межа між обома «стрілковими» форматами проходить десь між «половиною» й «без двадцяти» — важко сказати, де саме, але, здається, 11:35 ще читалось як «35 хвилин на дванадцяту», а 11:40 — це вже «за двадцять хвилин дванадцята». Зрозуміти зручність такого способу позначення часу простіше, якщо бачиш перед собою циферблат, де годинна й хвилинна стрілка рухаються синхронно: година починає свій прихід від попередньої поділки (тоді кажуть «початок години» — сама година ще не настала, але кожна нова хвилина йде на її рахунок), поступово наближаючись до свого законного місця (тоді більше значення має, за скільки хвилин година прийде) і, нарешті, «настає». Ну а на цифровому табло ми бачимо лише, як година стоїть, а хвилини йдуть — і просто читаємо цифри.

Читати далі...

Автор: Python. Опубліковано 09 серпня 2017 2:11
Змінено 09 серпня 2017 14:38
Категорії: Онлайн-інструменти, Писемність, Час

22 вересня 2014

TeX-інструменти на ЦеНеБлозі

Оскільки це не «справжній» блог, тут я можу собі дозволити все, що забажаю. Цього разу, на сторінці блогу розміщено конвертер формул — математичних та хімічних. Формула вводиться в текстовому форматі на основі TeX, конвертується в зображення, яке можна розміщувати на інших сайтах.

Читати далі...

Автор: Python. Опубліковано 22 вересня 2014 18:45
Змінено 09 серпня 2017 7:16
Категорії: Download, Онлайн-інструменти, Програмерство

17 травня 2009

Кириличні цифри (сучасне втілення)

Кириличні цифри ведуть своє походження від грецьких. За формою це звичайні літери алфавіту з особливими позначками, що вказували на їх числове прочитання. Грецький і старослов'янський способи запису чисел мали багато спільного, але існували й відмінності. Наприклад, відрізнявся порядок знаків у деяких числах (грецьке ιδ = кириличне ДІ = 14), деякі числа могли позначатись літерами кирилиці, відсутніми у греків, відрізнялось оформлення чисел діакритиками, і т.п. Сучасні греки також використовують цю систему запису чисел, хоча й обмежено — вона займає приблизно таку ж нішу, як римські цифри в більшості європейських країн. Чом би не спробувати застосувати аналогічним чином і сучасні літери кирилиці?

Читати далі...

Автор: Python. Опубліковано 17 травня 2009 23:47
Змінено 09 серпня 2017 7:18
Категорії: Онлайн-інструменти, Писемність

« Мова | | Паранойя »