ЦеНеБлог

Інтернет

04 лютого 2012

Про затемнення Вікіпедії, екс-юей та радіочіпи в головах

Українською онлайн-спільнотою, як і будь-яким іншим натовпом, дуже легко маніпулювати. Коли EX.ua закрили, всі ми з жахом усвідомили, що глобальний сопець і піпець докотився і до нас, і пітьма, яку несло із собою закриття західних файлообмінників і про яку нагадувала чорна сторінка протестуючої Вікіпедії, нарешті почала охоплювати й нашу країну. Коли ж через пару днів з'ясувалось, що все це лише брудні ігри брудних олігархів, щоб прибрати до рук ласий шматочок українського інету, і закритий сайт знов запрацював, всі ми зраділи й заспокоїлись: це пани між собою чубляться, нас же це ніяк не стосуються. Шара повернулась — ура, товариші!

Читати далі...

24 січня 2012

Вони не посміють?

Чергове збурення навколо так званого «авторського права» змусило мене повернутись до кола тем, які я тут позначив як «кіберсоціалізм». З одного боку, я, звичайно, розумію, що будь-які антипіратські дії завжди викликають протидію, пірати еволюціонують, знаходять нові лазівки і т.п. Але, з іншого, існує й технічна можливість для можновладців, що мріють про тотальний контроль і людей з радіочіпами, втілити в життя принаймні частину своїх фантазій. Що я маю на увазі? Ну, наприклад, що їм заважає законодавчо заборонити інтернет-провайдерам надавати клієнтами якісь послуги, окрім доступу до http, електронної пошти і, можливо, ще пари служб? Вони не посміють? Якщо захочуть — посміють, ми самі їм надали для цього всі необхідні повноваження.

Читати далі...

Автор: Python. Опубліковано 24 січня 2012 19:23
Змінено 31 січня 2012 19:20
Категорії: Інтернет, Кіберсоціалізм, Майбутнє, Паранойя, Соціум

10 грудня 2011

Сайт українською мовою = сайт про українську мову?

Власне, це так. Інколи складається враження, що українців по-справжньому хвилює єдине питання: мова. Сайт, який ви зараз читаєте, лише підтверджує цю закономірність, хоч це й банально, тупо й нецікаво. Але так є. Чому?

Читати далі...

Автор: Python. Опубліковано 10 грудня 2011 3:32
Категорії: Інтернет, Мова

23 травня 2011

Картопляні кодери — нова модель виживання

Питання: чому українські селяни не працюють в інтернеті? Чому до цього часу програміст — професія виключно міських жителів?
Відповідь проста: село ще не інтернетизувалось як слід. Але, судячи з темпів омобілення, цей час уже не за горами. Інтернет у селах вже є — залишилось заповнити його працівниками. Доки оплата мережі (разом з витратами в процесі пошуку роботи) перевищуватиме можливий заробіток за її допомогою, доти розмови про селян-програмістів сприйматимуться як анекдот про підводний човен у степах України. Але рано чи пізно цей бар'єр буде подолано.

Робота з комп'ютером — скоріш індивідуальна трудова діяльність, ніж колективна. Тут нема доменних печей чи конвеєрів, за якими мусять наглядати десятки й сотні робітників. Багато відомих програмних продуктів — результат творчості програмістів-одинаків чи невеликих груп програмістів. Крім того, мережа, як відомо, з'єднує людей, а тому необхідність щодня долати шлях від дому до офісу і бути присутнім на роботі особисто — вже неактуальна навіть для великих софтверних компаній.

Тепер погляньмо на селян. Робота селянина важка й брудна, але при цьому низькооплачувана і значною мірою сезонна. Іншими словами, у селянина є і потреба, і можливість поєднувати сільську працю з додатковим заробітком у вільний час. Колись такою формою заробітку було виробництво пряжі та шиття, доки селян звідти не потіснили мануфактури і сучасна легка промисловість. Таким чином, досвід несільської індивідуальної праці селян в історії існував. Ще один варіант — заробітчанство, скажімо, на будівельних роботах у великих містах та за кордоном. На відміну від індивідуальної трудової діяльності, заробітчанство потребує виїздів, тривалої відсутності вдома, що не є добре. Чи може робота в інтернеті стати альтернативою такому наймитуванню?

Читати далі...

Автор: Python. Опубліковано 23 травня 2011 16:29
Змінено 12 червня 2011 13:57
Категорії: Інтернет, Кіберсоціалізм, Соціум

24 квітня 2011

Роздягайтесь, на вас дивляться

Останнім часом нам уперто нав'язується одна думка: мовляв, анонімний інтернет нині не в моді, це все застарілі технології, фейсбук не анонімний, тому він кращий за все на світі, і т. ін. Різноманітні вебдванульні сервіси пропонують нам розмістити в мережі свої географічні координати, справжні імена та прізвища, інформацію про місце роботи, своїх найближчих родичів та про те, з ким ви спите і що сьогодні їсте. Круто? Можливо. Для повного щастя не вистачає лише функції, щоб розмістити власні відбитки пальців у профілі (хоча, гадаю, скоро з'явиться і така можливість); втім, і справжньої фотки в ролі аватарки інколи теж цілком досить для ідентифікації особи.

Ні, я не проти того, щоб люди мали можливість розповісти про себе все. І не проти того, що дехто користується в мережі своїм справжнім ім'ям — це право кожного. Але можливість приховати свою особистість — так само право кожного. Вимога говорити про себе правду і тільки правду — порушення ваших прав. Ви не на суді, і ніхто не має права вимагати від вас паспортних даних. Маркетинговий успіх соціальних мереж — іще не привід збагачувати їхні бази даних своїми біографіями.

Читати далі...

Автор: Python. Опубліковано 24 квітня 2011 14:13
Категорії: Інтернет

16 грудня 2010

Google: проблеми з мовою?

Всі ми звикли до думки, що Google — найкращий у світі пошуковик. Але чи так це насправді? Ідеальних речей не існує, і Google — не виняток. Дещо він робить дуже й дуже погано.

Читати далі...

Автор: Python. Опубліковано 16 грудня 2010 19:00
Змінено 16 грудня 2010 19:29
Категорії: Інтернет, Мова

16 листопада 2010

Не читайте українських сайтів

…І, боже вас збережи, не читайте до обіду радянських газет.
- Гм... Але ж інших нема?
- Ось ніяких і не читайте. Ви знаєте, я провів тридцять спостережень у себе в клініці. І що ж ви думаєте? Пацієнти, що не читають газет, почували себе чудово. Ті ж, яких я спеціально змушував читати "Правду", втрачали вагу.
- …
- Мало того. Знижені колінні рефлекси, поганий апетит, пригнічений стан духу…

Приблизно те ж саме можна сказати про українські сайти. Вже вкотре розумію, що від читання сайтів в домені .ua (чи просто написаних українцями) не отримую нічого корисного. Лише втрачений час, нерви й зіпсований настрій на пару днів. Виникає бажання забанити увесь цей домен, хоча й це не допомогло б. Цікаво, чому?

Читати далі...

Автор: Python. Опубліковано 16 листопада 2010 20:11
Змінено 16 листопада 2010 20:31
Категорії: Інтернет, Паранойя, Філософія

11 листопада 2010

Вікіпедія як інструмент самонавчання

Звичайно, українська вікіпедія в тому стані, як вона є, малопридатна для отримання повноцінних знань — вже хоча б з тієї причини, що там мало інформації. Однак, будь-який мінус можна перетворити на плюс. Методика проста: беремо текст з англо- чи російськомовної вікіпедії (чи будь-якої іншої — головне, щоб ви знали ту мову й стаття на ній була якомога об'ємнішою), або просто хорошу іншомовну статтю з інету й перекладаємо. Зробивши переклад, розміщуємо його на українській вікіпедії. Є сенс робити переклад у текстовому файлі, перш ніж розміщувати його онлайн — це звільнить читачів від необхідності спостерігати за проміжними стадіями перекладу. Я роблю так: копіюю статтю-оригінал й речення за реченням замінюю початковий текст своїм перекладом — так навіть зручніше, ніж метатися між двома вікнами.

В чому плюси такої методики?

Читати далі...

Автор: Python. Опубліковано 11 листопада 2010 15:32
Категорії: Інтернет

25 вересня 2010

Український інтернет як зона недосяжності

Під українським тут і далі ми будемо розуміти український за мовою, а не географічно. Сайт узагалі є явищем екстериторіальним, і, скажімо, нема нічого дивного, якщо місце перебування власника та відвідувачів сайту, його мова та доменне ім'я зовсім не пов'язані між собою. Так чи інакше, основним споживачем україномовного контенту є саме Україна. Поділ за мовним принципом також пов'язаний з роботою пошуковиків: ôд того, якою мовою ми введемо запит, залежить результат пошуку — відповідно, й сайти, на які ми потрапимо.

Ідея заглючити роботів прийшла до мене не випадково. Час ôд часу я тестую свій блог, пропускаючи його через Google Translate. Спочатку мене нервувала неспроможність машини адекватно перекласти мої думки англійською чи російською мовами, а потім я подумав: може, це й на краще? Це частина правил гри українського інтернету, і навіть із них можна видобути якусь користь.

Читати далі...

Автор: Python. Опубліковано 25 вересня 2010 14:04
Змінено 25 вересня 2010 23:19
Категорії: Інтернет

24 серпня 2010

Заглючмо роботів

У наш час нема нічого незвичного в тому, що інформація з одного блогу потрапляє в інші, приносячи їм популярність. Часто незаслужену: одна річ, якщо переписувач і сам вкладає душу у свій сайт, а чужі статті є ще одним засобом вираження власної думки, але часто буває так, що чужий контент потрібен лише для того, щоб заповнити сплог. Сплогерам не важливо, про що йдеться в їхньому сплозі, але для того, щоб сайт отримав не зовсім нульовий рейтинг, їм потрібен унікальний контент. Досягається це просто: береться чужа стаття й пропускається через автопереклад. На що буде схожим результат, відомо. Ви б хотіли, щоб над вашим творінням хтось так познущався? Я — ні.

Як запобігти цьому? Відповідь: зробити свої статті захищеними від автоматичного перекладу. Це дасть нам гарантію, що текст, написаний українською чи будь-якою іншою мовою, буде перекладено живою людиною, а не комп'ютером.

Читати далі...

Автор: Python. Опубліковано 24 серпня 2010 20:07
Змінено 24 серпня 2010 22:15
Категорії: Зроби щось погане, Інтернет, Мова, Писемність

29 березня 2009

Розкрутка, зміст і плани на вічне післязавтра

На даному етапі я cвідомо уникаю розширення аудиторії свого блогу. Чому?

Давайте подивимось, що відбувається, коли людина знаходить у мережі новий сайт. Що далі? Якщо інформація звідти виявиться достатньо цікавою чи корисною, то в людини виникне бажання зайти сюди ще раз. Якщо ж ні — сайт потрапить до уявного чорного списку, і той же відвідувач уникатиме відвідувань сайту, що змарнував 5 хвилин його життя (навіть якщо пізніше там з'явиться щось варте уваги). Доки мій блог перебуває в зародковій стадії, варіант №2 більш імовірний. То чи варто примножувати кількість тих, хто сюди більш ніколи не прийде?

Читати далі...

Автор: Python. Опубліковано 29 березня 2009 1:15
Змінено 15 травня 2009 14:34
Категорії: Інтернет, Робота блогу

16 лютого 2009

Як правильно зробити поганий інтернет-сервіс

Гадаю, ці декілька порад зможе використати кожен, хто бажає отримати чималу аудиторію з невдячних користувачів. Навіщо це вам? Зрозумійте одну річ: якщо ваш сервіс справді поганий, то його відвідувач не мине нагоди розповісти про нього своїм друзям, а отже, про вас говоритимуть. Негативна реклама — теж реклама: як і будь-яка реклама, вона сприймається з певною долею скепсису. Не має значення, щó про вас говорять — головне, що про вас говóрять. І навпаки, хороші речі рідко помічають, тому нема особливого сенсу робити щось справді корисне.

Читати далі...

Автор: Python. Опубліковано 16 лютого 2009 24:33
Змінено 15 травня 2009 14:31
Категорії: Зроби щось погане, Інтернет

08 лютого 2009

Антиблог

Що таке антиблог? Поспитавши про це гугла, я не знайшов нічого цікавого. Пара блогів, що починаються словами «блоги — зло» і на першому абзаці закінчуються. Пара відгуків про якогось блогера, що веде антиблог, і це «анти» якось негативно відбивається на його популярності. Хоча сама ідея — взяти типові поради для блогера і зробити все з точністю до навпаки — не така вже й погана, якщо її правильно втілити. Принаймні, ми отримаємо не зовсім типовий блог.

Читати далі...

Автор: Python. Опубліковано 08 лютого 2009 20:33
Змінено 15 травня 2009 14:31
Категорії: Інтернет

« Зроби щось погане | | Кіберсоціалізм »