17 травня 2009
Кириличні цифри (сучасне втілення)
Кириличні цифри ведуть своє походження від грецьких. За формою це звичайні літери алфавіту з особливими позначками, що вказували на їх числове прочитання. Грецький і старослов'янський способи запису чисел мали багато спільного, але існували й відмінності. Наприклад, відрізнявся порядок знаків у деяких числах (грецьке ιδ = кириличне ДІ = 14), деякі числа могли позначатись літерами кирилиці, відсутніми у греків, відрізнялось оформлення чисел діакритиками, і т.п. Сучасні греки також використовують цю систему запису чисел, хоча й обмежено — вона займає приблизно таку ж нішу, як римські цифри в більшості європейських країн. Чом би не спробувати застосувати аналогічним чином і сучасні літери кирилиці?
Змінено 08 березня 2010 21:31
Категорії: Писемність
Розкладки клавіатури
До вашої уваги пропонуються дві розкладки клавіатури, що дозволяють набирати довільний текст практично будь-якою з мов, де використовується кирилиця чи латиниця. Широко використовуються комбінації з AltGr (він же — правий Alt) і «мертві клавіші» (клавішні комбінації, що змінюють вигляд наступної літери — це дозволяє на порядок збільшити кількість доступних символів). При цьому основний набір клавіш (без використання AltGr) не відрізняється від стандартного англійського чи українського (з виправленням проблеми апострофа).
Оскільки ці дві розкладки охоплюють більшість кириличних і латиничних алфавітів, після їх встановлення нема необхідності користуватись окремими розкладками для російської, французької, польської та інших мов — достатньо української й англійської. Обидві розкладки розраховані на ОС Windows XP чи сумісну з нею (NT, 2000, Vista і под.)
Змінено 12 лютого 2010 21:42
Категорії: Download, Писемність
29 січня 2009
Концептуальний етимологічний алфавіт
Стаття була написана в 2007 році і опублікована на цьому сайті. Новіші статті можуть посилатись на неї, тому я вирішив включити її безпосередньо в блог.
Потрібні дикі ідеї? Отже, ось проект удосконаленого до неможливості українського алфавіту. Ця система близька до досконалості, але побічний наслідок її — переускладнення. Не думаю, що хтось і справді захоче використовувати її замість традиційної абетки (крім, можливо, окремих її елементів).
Загальна ідея така: споріднені слова, незалежно від їх звучання, мають складатися з однакових літер, використання яких обумовлюється етимологічно. Разом з тим, літери спільного походження, що читаються по-різному, можуть використовувати різні діакритики. У цій системі я спробував урахувати не лише питомі процеси (перехід давніх голосних в [і], л->в), а й ідентичність грецьких слів, запозичених різними шляхами, неоднозначності щодо використання г та ґ та ін.