ЦеНеБлог

Писемність

09 серпня 2017

Котра година? Цифрами?..

Якби табло електронного годинника відображало звичний для усної української мови формат часу, можливо, воно б виглядало ось так:

HHMM
параметри ↕

В українській мові є декілька способів вказати час доби з точністю до хвилини: «ГГ-а година ХХ хвилин» (чи «ХХ хвилин по ГГ-й»), «ХХ хвилин на ГГ-у», «за ХХ хвилин ГГ-а». І якщо перший з них легко передається скороченим записом (ГГ:ХХ), то для решти такої зручності нема: ми завжди конвертуємо все в один формат і, звичайно ж, при спробі прочитати записане зворотнього перетворення не здійснюємо. Оскільки при перетворенні форматів часу здійснюється проста арифметична дія, завжди існує ризик помилитись (погодьтесь, неприємно прийти о 12:05 на якусь важливу зустріч, що почалась у п'ять на дванадцяту).

Годинники формують мову. В часи мого дитинства (коли електронні годинники ще були дорогими й дефіцитними) конструкції назразок «вісім годин десять хвилин» можна було почути переважно з радіоприймача, тоді як для середньостатистичного носія мови, що звик користуватись годинником зі стрілками, звичнішим було поєднання таких виразів, як «без п'яти п'ять», «пів першої», «двадцять дванадцятої» (чи, літературніше, «за п'ять хвилин п'я́та», «пів на першу», «двадцять на дванадцяту», але це вже деталі). Межа між обома «стрілковими» форматами проходить десь між «половиною» й «без двадцяти» — важко сказати, де саме, але, здається, 11:35 ще читалось як «35 хвилин на дванадцяту», а 11:40 — це вже «за двадцять хвилин дванадцята». Зрозуміти зручність такого способу позначення часу простіше, якщо бачиш перед собою циферблат, де годинна й хвилинна стрілка рухаються синхронно: година починає свій прихід від попередньої поділки (тоді кажуть «початок години» — сама година ще не настала, але кожна нова хвилина йде на її рахунок), поступово наближаючись до свого законного місця (тоді більше значення має, за скільки хвилин година прийде) і, нарешті, «настає». Ну а на цифровому табло ми бачимо лише, як година стоїть, а хвилини йдуть — і просто читаємо цифри.

Читати далі...

Автор: Python. Опубліковано 09 серпня 2017 2:11
Змінено 09 серпня 2017 14:38
Категорії: Онлайн-інструменти, Писемність, Час

16 серпня 2013

Розкладки: оновлення

Завантажуйте:

До обох архівів включено інсталяшники, початковий код (.klc) і текстовий перелік клавішних комбінацій (для перегляду якого бажано встановити якийсь універсальний шрифт — наприклад, Universalia. Якщо ви користуєтесь торентами, скачати шрифт можна з рутрекера або через магнет-посилання).

Решта інформації — тут.

Автор: Python. Опубліковано 16 серпня 2013 1:00
Змінено 19 серпня 2013 18:27
Категорії: Download, Писемність

07 жовтня 2011

Розкладки (чергове оновлення)

Робота над універсальними клавіатурними розкладками триває. Вирішив змінити систему нумерації версій: розширення можливостей клавіатури відбувається поступово, і мені самому складно виділити версію, підверсію та підпідверсію свого продукту. Відтепер версії розкладок позначатимуться за наступною схемою: <ім'я розкладки><дві цифри року><місяць (римськими цифрами)>, наприклад, UBP11X — версія Ukrainian by Python, випущена в жовтні 2011. Виправлена версія може доповнюватись номером виправлення — цифрою вкінці. Мені здається, така схема іменування більш інформативна, ніж попередня.

UBP11X:

  • Додано грецькі та глаголичні літери (мертві клавіші — AltGr+я, Shift+AltGr+я)
  • Кириличні надрядкові літери (AltGr+Shift+1 літера)
  • Знаки вищих порядків старослов'янських чисел (AltGr+1 Shift+1/2/3/4/5/6/7/8)
  • Довелось змінити спосіб набору знаків ™ (Altgr+Shift+1 пробіл), Ѓѓ (AltGr+Мм або AltGr+апостроф Гг), Ѷѷ (AltGr+2 AltGr+Ии)

LBP11X:

  • Додано символи МФА (здається, всі офіційно використовувані). Мертві клавіші — AltGr+p, AltGr+[, AltGr+], AltGr+{, AltGr+}
  • Трохи перевпорядкував в'єтнамські діакритики. Сподіваюсь, так краще.
  • Латинські середньовічні скорочення (AltGr+Shift+7)
  • Надрядкові й підрядкові цифри та літери (AltGr+\, а також AltGr+p)
  • Звичайні дроби (AltGr[+Shift]+цифра цифра), напр., AltGr+5 8 дає ⅝. AltGr+Shift+1 / дає ⅟.

Щоб побачити всі можливості нових розкладок, можна скористатися шрифтом Universalia. Більшість шрифтів охоплюють лише частину символьних кодів, тому при відображенні якоїсь екзотики замість літер з'являються квадратики. Недоліком Універсалії є погана промальовка на малих розмірах (схоже, подібні проблеми мають більшість шрифтів із крутим набором символів), але цей недолік компенсується її універсальністю, і їй дуже далеко до потворності уніфонта.

Автор: Python. Опубліковано 07 жовтня 2011 12:39
Змінено 07 жовтня 2011 13:08
Категорії: Download, Писемність

31 травня 2011

Latin by Python 2.0

Оновлена розкладка клавіатури — тепер латинська.

У новій версії з'явились:

  • в'єтнамські літери з діакритиками (AltGr+[Shift+]{1/2/3/./?} [AltGr+]AaEeIiOoUuYy) = ằềờ...ủơ
  • китайські (піньїнь) літери з подвійним діакритиком (AltGr+{'/`/-} AltGr+Uu, AltGr+Shift+6 AltGr+Uu) = ǜǖǚǘ
  • зручні інтуїтивно зрозумілі послідовності для вводу символів ≤ ≥ ≈ ≠
  • деякі інші зміни (шукайте, експериментуйте)
Автор: Python. Опубліковано 31 травня 2011 3:31
Змінено 31 травня 2011 3:45
Категорії: Download, Писемність

27 травня 2011

«Правильні» лапки́

Так у світі повелося, що у кожного, хто вважає себе трохи розумнішим за інших, обов'язково існує своя окрема думка щодо лапóк, тире, апострофа і букви ґ, і тому кожен вважає за необхідне нав'язати цю думку іншим. Я — не виняток ☺

Отже, почнемо від того, що не може бути правильним за визначенням. "Програмістські лапки", присутні у кожній розкладці клавіатури і кожному наборі символів, але відсутні у більшості орфографій. Єдиний випадок, коли їх використання є орфографічно правильним — написання програм (звідси й назва). Комп'ютерна клавіатура еволюціонувала від клавіатури друкарської машинки, а більшість комп'ютерних мов розробляються з розрахунком, що для роботи з ними достатньо стандартної клавіатури. Ще один випадок, коли використання програмістських лапок якось виправдане — текст у застарілому кодуванні, де інші лапки відсутні, або текст, набраний на морально застарілій клавіатурі, якщо неможливо встановити іншу (стандартна українська віндова розкладка, навіть після появи в ній апострофа (нарешті!) і знаку гривні, лишається морально застарілим творінням, що повертає нас в епоху друкарських машинок і без додаткових інструментів непридатне для правильного відтворення пунктуації. Використовуйте Ukrainian Unicode чи Ukrainian by Python — там є все необхідне для відтворення української типографіки).

“Верхні парні лапки”. Правильні з точки зору англійської орфографії, але що вони забули в українській? З моєї точки зору, їх використання в нашій мові — така ж помилка, як «англійська» пунктуація з пропущеними комами чи «англійські» великі букви на початку назв мов і народів. Верхні лапки візуально майже не відрізняються від програмістських, і якщо ви вирішили сяйнути своїм “знанням пунктуації” в такий спосіб, ваших зусиль просто ніхто не помітить. В половині випадків люди взагалі не знають, які з парних верхніх лапок є початковими, а які кінцевими, і ніхто не бачить різниці між “правильними”, ”непарними” чи ”вивернутими“ верхніми лапками.

Читати далі...

Автор: Python. Опубліковано 27 травня 2011 21:00
Змінено 10 вересня 2011 20:23
Категорії: Писемність

26 вересня 2010

Ukrainian by Python 2.0

Вийшла нова версія універсальної кириличної розкладки клавіатури.

Автор: Python. Опубліковано 26 вересня 2010 5:58
Категорії: Download, Писемність

24 серпня 2010

Заглючмо роботів

У наш час нема нічого незвичного в тому, що інформація з одного блогу потрапляє в інші, приносячи їм популярність. Часто незаслужену: одна річ, якщо переписувач і сам вкладає душу у свій сайт, а чужі статті є ще одним засобом вираження власної думки, але часто буває так, що чужий контент потрібен лише для того, щоб заповнити сплог. Сплогерам не важливо, про що йдеться в їхньому сплозі, але для того, щоб сайт отримав не зовсім нульовий рейтинг, їм потрібен унікальний контент. Досягається це просто: береться чужа стаття й пропускається через автопереклад. На що буде схожим результат, відомо. Ви б хотіли, щоб над вашим творінням хтось так познущався? Я — ні.

Як запобігти цьому? Відповідь: зробити свої статті захищеними від автоматичного перекладу. Це дасть нам гарантію, що текст, написаний українською чи будь-якою іншою мовою, буде перекладено живою людиною, а не комп'ютером.

Читати далі...

Автор: Python. Опубліковано 24 серпня 2010 20:07
Змінено 24 серпня 2010 22:15
Категорії: Зроби щось погане, Інтернет, Мова, Писемність

02 серпня 2010

Ô - забута українська літера

Читаючи мій блог, ви могли помітити, що час ôд часу в ньому з'являються слова з буквою ô. Це не глюки моєї клавіатури чи вашого броузера, а знак, свідомо введений мною в мову.

Ô - літера кількох історичних українських абеток, уперше використана М. Максимóвичем. Читалась вона двома способами: після приголосних — як і, в решті випадків — як ві. Правила вживання її базувались не лише на звучанні, а й на етимології: ô ставилась там, де (в)і чергувалося з о, або там, де українському (в)і відповідало російське/старослов'янське о. Іншими словами, в добрій половині випадків цей звук позначався саме таким способом.

Оскільки правопис відтоді змінився (власне, для нас максимовичівка є побічною гілкою правописної еволюції), а я не маю наміру робити свою писанину повністю нечитабельною для непідготованого читача, використання ô буде більш обмеженим — переважно там, де вибір літери може викликати сумнів:

1) У тих випадках, де в українській мові можливе вживання як о, так і (в)і: ôд, ôдразу, торгôвельний, Бôг;

2) Там, де о, що замінилось на і, є частиною абревіатури: НАТÔвці;

3) Разом з іншими історичними літерами — для розрізнення омонімів, якщо їх неможливо визначити з контексту: віз = вêз (везти) / вôз (воза) / вûз (віза), ніс =нêс (нести) / нôс (носа), пісні = пѣсні (пісня) / пôс(т)ні (пісний, від піст). В цьому випадку, речення «Чиновник віз віз віз» може мати вигляд: «Чиновник вêз вôз ви̂з».

Назва літери. Максимóвич для циркумфлексу (^) над літерами â, ê, ô, û, î використовував назву паєрок (хоча паєрком називався інший надрядковий знак, вживаний у допетрôвській кирилиці як замінник ь). Також, на мою думку, було б логічно називати цю літеру за її звучанням на початку слова — ві. Отже, ô можна називати: о з паєрком, о з дашком, о з циркумфлексом, ві — на ваш вибір.

Доцільність вживання ô — дискусійне питання. Взагалі, я є прихильником етимологічних правописів, де написання слова відображає не лише його звучання, а й походження. Однак, історія пішла іншим шляхом, тому найближчим часом повернутись до правописної системи з півдесятком літер для заміни сучасної і буде проблематично. З іншого боку, перехід о->і відбувся місцями нерегулярно, при написанні деяких слів ми вагаємось, який варіант вибрати, і етимологічна літера, яку кожен читає відповідно до своїх уподобань, була б непоганим вирішенням цієї проблеми.

Автор: Python. Опубліковано 02 серпня 2010 12:29
Змінено 25 серпня 2010 13:54
Категорії: Писемність

17 травня 2009

Кириличні цифри (сучасне втілення)

Кириличні цифри ведуть своє походження від грецьких. За формою це звичайні літери алфавіту з особливими позначками, що вказували на їх числове прочитання. Грецький і старослов'янський способи запису чисел мали багато спільного, але існували й відмінності. Наприклад, відрізнявся порядок знаків у деяких числах (грецьке ιδ = кириличне ДІ = 14), деякі числа могли позначатись літерами кирилиці, відсутніми у греків, відрізнялось оформлення чисел діакритиками, і т.п. Сучасні греки також використовують цю систему запису чисел, хоча й обмежено — вона займає приблизно таку ж нішу, як римські цифри в більшості європейських країн. Чом би не спробувати застосувати аналогічним чином і сучасні літери кирилиці?

Читати далі...

Автор: Python. Опубліковано 17 травня 2009 23:47
Змінено 09 серпня 2017 7:18
Категорії: Онлайн-інструменти, Писемність

Розкладки клавіатури

До вашої уваги пропонуються дві розкладки клавіатури, що дозволяють набирати довільний текст практично будь-якою з мов, де використовується кирилиця чи латиниця. Широко використовуються комбінації з AltGr (він же — правий Alt) і «мертві клавіші» (клавішні комбінації, що змінюють вигляд наступної літери — це дозволяє на порядок збільшити кількість доступних символів). При цьому основний набір клавіш (без використання AltGr) не відрізняється від стандартного англійського чи українського (з виправленням проблеми апострофа).

Оскільки ці дві розкладки охоплюють більшість кириличних і латиничних алфавітів, після їх встановлення нема необхідності користуватись окремими розкладками для російської, французької, польської та інших мов — достатньо української й англійської. Обидві розкладки розраховані на ОС Windows XP чи сумісну з нею (NT, 2000, Vista і под.)

26.09.2010 вийшла версія 2.0 української розкладки. Оновлена розкладка помітно відрізняється від попередньої — я спробував виправити нелогічності в частині мертвих клавіш, що потягло за собою й деякі інші зміни. Робота триває. Документації до оновленої версії поки що нема, але в архів з інсталяшником включено початковий код — файл Ukrainian_by_Python.klc, який сам по собі є описом даної клавіатури. Насолоджуйтесь :)

31.05.2011 вийшла версія 2.0 латинської розкладки. Змін не так багато, але функціональність розкладки дещо розширилась.

7.10.2011 вийшли нові версії обох розкладок. Додано можливість вводу грецьких та глаголичних літер, знаків МФА, дробів, старослов'янських цифр та ін.

15.08.2013 вийшли нові версії обох розкладок. Зокрема, латинська розкладка дозволяє тепер вводити літери грецького й єврейського алфавітів, додаткові римські цифри (ↁ, ↀ, ↂ), мат. знаки та ін.; українська містить усі три можливі коди апострофа (' ’ ʼ), літери з діапазону Cyrillic Extended-B, астрономічні й астрологічні символи та ін.

Читати далі...

Автор: Python. Опубліковано 17 травня 2009 17:06
Змінено 16 серпня 2013 1:35
Категорії: Download, Писемність

29 січня 2009

Концептуальний етимологічний алфавіт

Стаття була написана в 2007 році і опублікована на цьому сайті. Новіші статті можуть посилатись на неї, тому я вирішив включити її безпосередньо в блог.

Потрібні дикі ідеї? Отже, ось проект удосконаленого до неможливості українського алфавіту. Ця система близька до досконалості, але побічний наслідок її — переускладнення. Не думаю, що хтось і справді захоче використовувати її замість традиційної абетки (крім, можливо, окремих її елементів).

Загальна ідея така: споріднені слова, незалежно від їх звучання, мають складатися з однакових літер, використання яких обумовлюється етимологічно. Разом з тим, літери спільного походження, що читаються по-різному, можуть використовувати різні діакритики. У цій системі я спробував урахувати не лише питомі процеси (перехід давніх голосних в [і], л->в), а й ідентичність грецьких слів, запозичених різними шляхами, неоднозначності щодо використання г та ґ та ін.

Читати далі...

Автор: Python. Опубліковано 29 січня 2009 5:57
Змінено 21 травня 2009 21:49
Категорії: Писемність

« Паранойя | | Програмерство »