04 лютого 2012
Про затемнення Вікіпедії, екс-юей та радіочіпи в головах
Українською онлайн-спільнотою, як і будь-яким іншим натовпом, дуже легко маніпулювати. Коли EX.ua закрили, всі ми з жахом усвідомили, що глобальний сопець і піпець докотився і до нас, і пітьма, яку несло із собою закриття західних файлообмінників і про яку нагадувала чорна сторінка протестуючої Вікіпедії, нарешті почала охоплювати й нашу країну. Коли ж через пару днів з'ясувалось, що все це лише брудні ігри брудних олігархів, щоб прибрати до рук ласий шматочок українського інету, і закритий сайт знов запрацював, всі ми зраділи й заспокоїлись: це пани між собою чубляться, нас же це ніяк не стосуються. Шара повернулась — ура, товариші!
Категорії: Інтернет, Кіберсоціалізм, Паранойя, Соціум
24 січня 2012
Вони не посміють?
Чергове збурення навколо так званого «авторського права» змусило мене повернутись до кола тем, які я тут позначив як «кіберсоціалізм». З одного боку, я, звичайно, розумію, що будь-які антипіратські дії завжди викликають протидію, пірати еволюціонують, знаходять нові лазівки і т.п. Але, з іншого, існує й технічна можливість для можновладців, що мріють про тотальний контроль і людей з радіочіпами, втілити в життя принаймні частину своїх фантазій. Що я маю на увазі? Ну, наприклад, що їм заважає законодавчо заборонити інтернет-провайдерам надавати клієнтами якісь послуги, окрім доступу до http, електронної пошти і, можливо, ще пари служб? Вони не посміють? Якщо захочуть — посміють, ми самі їм надали для цього всі необхідні повноваження.
Змінено 31 січня 2012 19:20
Категорії: Інтернет, Кіберсоціалізм, Майбутнє, Паранойя, Соціум
13 грудня 2011
Прогрес, карго-культ і технології, якими ми «володіємо»
Давно я нічого не писав на цю тему. Та й, власне, що про це писати, окрім банальних очевидних речей? Вся суть — у заголовку.
Отже, яке ми маємо відношення до прогресу людства? Відповідь очевидна: приблизно таке ж, як мали індіанці, яким білі друзі продавали вогнепальну зброю. Відірвіть свій погляд від монітора й подивіться навкруги: що з того, що є навколо вас, ви б змогли виготовити самостійно?
Категорії: Кіберсоціалізм, Майбутнє, Паранойя, Соціум, Філософія
10 грудня 2011
Сайт українською мовою = сайт про українську мову?
Власне, це так. Інколи складається враження, що українців по-справжньому хвилює єдине питання: мова. Сайт, який ви зараз читаєте, лише підтверджує цю закономірність, хоч це й банально, тупо й нецікаво. Але так є. Чому?
24 листопада 2011
Маркер групи, або Хто не з нами, того я з'їм
Для чого солдатам чи міліціонерам потрібна уніформа? Справа не в тому, що вона дешева, красива, зручна й допомагає їм ухилятися від куль. Зовсім ні. У своїй власній одежі людина здебільшого почувається краще, ніж у робочому однострої, та й державі економія. Справжня функція уніформи — можливість відрізнити «своїх» від «чужих» на полі бою, або ж (у випадку міліції) можливість візуально відрізнити охоронців суспільного порядку від бандитів (що не завжди просто). Ворогуючі банди також часто намагаються ввести якісь свої знаки розрізнення, щоб розпізнати своїх (хоч це й порушує конспіративність їх злочинного стилю життя). Це може бути як деталь одягу, так і будь-який інший таємний знак. Зрештою, «бандити» також маркують себе як суспільна формація, щоб відрізнятись від інших каст (одяг, зачіска, жаргон).
22 листопада 2011
Clojure 1.3 (все в одному)
Ті, хто програмують на клоӂурі, вже могли чути про зміни, що з'явились в останній версії. Зокрема, замість єдиної бібліотеки clojure.contrib тепер використовуються окремі модулі, розкидані по різних репозиторіях. Важко сказати, в чому переваги такого підходу — економія дискового простору, більша гнучкість розробки... Звичайно, якщо програміст для збирання свого великого й складного проекту використовує lein чи maven, особливої різниці він може й не відчути: в масштабах такого проекту, налаштування залежностей — найлегша частина роботи. Зрештою, може бути так, що для роботи вистачає й основних біліотек clojure, без contrib. Я ж не стільки пишу робочий код, скільки вивчаю й експериментую в REPL (тобто, проектів як таких здебільшого нема — лише маленькі програмки з одного файла) — мені зручніше, коли все необхідне лежить в одному архіві, і я можу спробувати ту чи іншу можливість, не тратячи час на конфігурування та встановлення додаткових пакетів. Власне, ось:
- clojure-all-in-one-1.3.0.zip (3 167 КБ)
Скачуєте, розпаковуєте. Для запуску — clojure.bat
(для тих, хто користується лінуксом, цей варіант не підходить, але,
гадаю, аналогічний баш-скрипт написати нескладно). Збірка включає в себе
базові бібліотеки clojure та більшість модулів
з clojure.contrib , їх можна підключати безпосередньо за
допомогою use
— якихось додаткових налаштувань за межами програмного коду робити не
треба. Може, це й не відповідає філософії справжнього програміста, але
мені так зручніше.
30.11.2011
— до збірки додано модуль algo.generic, якого раніше не було в
репозиторії.
Змінено 16 грудня 2011 16:39
Категорії: Clojure, Download
16 жовтня 2011
Ідіть нафіг. Я живу за київським часом
Хоча ВР скасувала своє абсурдне рішення, і цей крик душі втратив актуальність незабаром після публікації, залишу його на випадок, якщо там нагорі знов передумають…
07 жовтня 2011
Розкладки (чергове оновлення)
Робота над універсальними клавіатурними розкладками триває. Вирішив змінити систему нумерації версій: розширення можливостей клавіатури відбувається поступово, і мені самому складно виділити версію, підверсію та підпідверсію свого продукту. Відтепер версії розкладок позначатимуться за наступною схемою: <ім'я розкладки><дві цифри року><місяць (римськими цифрами)>, наприклад, UBP11X — версія Ukrainian by Python, випущена в жовтні 2011. Виправлена версія може доповнюватись номером виправлення — цифрою вкінці. Мені здається, така схема іменування більш інформативна, ніж попередня.
UBP11X:
- Додано грецькі та глаголичні літери (мертві клавіші — AltGr+я, Shift+AltGr+я)
- Кириличні надрядкові літери (AltGr+Shift+1 літера)
- Знаки вищих порядків старослов'янських чисел (AltGr+1 Shift+1/2/3/4/5/6/7/8)
- Довелось змінити спосіб набору знаків ™ (Altgr+Shift+1 пробіл), Ѓѓ (AltGr+Мм або AltGr+апостроф Гг), Ѷѷ (AltGr+2 AltGr+Ии)
LBP11X:
- Додано символи МФА (здається, всі офіційно використовувані). Мертві клавіші — AltGr+p, AltGr+[, AltGr+], AltGr+{, AltGr+}
- Трохи перевпорядкував в'єтнамські діакритики. Сподіваюсь, так краще.
- Латинські середньовічні скорочення (AltGr+Shift+7)
- Надрядкові й підрядкові цифри та літери (AltGr+\, а також AltGr+p)
- Звичайні дроби (AltGr[+Shift]+цифра цифра), напр., AltGr+5 8 дає ⅝. AltGr+Shift+1 / дає ⅟.
Щоб побачити всі можливості нових розкладок, можна скористатися шрифтом Universalia. Більшість шрифтів охоплюють лише частину символьних кодів, тому при відображенні якоїсь екзотики замість літер з'являються квадратики. Недоліком Універсалії є погана промальовка на малих розмірах (схоже, подібні проблеми мають більшість шрифтів із крутим набором символів), але цей недолік компенсується її універсальністю, і їй дуже далеко до потворності уніфонта.
Змінено 07 жовтня 2011 13:08
Категорії: Download, Писемність
07 вересня 2011
Короткий звіт про те, де я тинявся останні кілька місяців
Я знаю, це негарно, коли блогер кидає свій блог і замовкає на деякий час. Але на якийсь час я просто відчув, що займаюсь не своєю справою. Соціальні теми, хоч вони, можливо, й актуальні в наш час, є зовсім не тим, що я хотів би читати сам — а якщо їх писати, то взагалі... Коротше, вирішив я забити на блог і зайнятися чимось цікавішим (може, потім викладу тут, коли доведу до людського стану). Що є цікавішим за писанину в художньо-публіцистичному стилі? Ну, наприклад, програмування.
Категорії: Комп'ютерні мови, Робота блогу, Сирі проекти
Зустрінеш українізатора — вбий українізатора
Черговий раз наткнувшись на черговий баг дев'ятої Опери, вирішив я спробувати перейти на щось сучасніше. Користувача Опери важко змусити пересісти на інший броузер, тому й вибору у мене особливого не було. Але... я ненавиджу Оперу 10!!! Окрім суто естетичної відрази (маю на увазі бездарно розфарбовані скіни, набридливі велетенські іконки та спецефекти, що не вимикаються, і це не рахуючи тих нових наворотів, яких я успішно позбувся), дратує й мова. Ні, звичайно, круто, коли ти встановлюєш програму, і вона ôдразу звертається до тебе твоєю рідною мовою, але...
Але це точно та мова? Чесно кажучи, не знаю. Ні, формально вона українська. Більше того, переклад зроблено достатньо якісно. Але, як завжди, кожен перекладач софту вважає за обов'язок до своєї бочки меду додати трішечки дьогтю. Мабуть, так смачніше?
31 травня 2011
Latin by Python 2.0
Оновлена розкладка клавіатури — тепер латинська.
У новій версії з'явились:
- в'єтнамські літери з діакритиками (AltGr+[Shift+]{1/2/3/./?} [AltGr+]AaEeIiOoUuYy) = ằềờ...ủơ
- китайські (піньїнь) літери з подвійним діакритиком (AltGr+{'/`/-} AltGr+Uu, AltGr+Shift+6 AltGr+Uu) = ǜǖǚǘ
- зручні інтуїтивно зрозумілі послідовності для вводу символів ≤ ≥ ≈ ≠
- деякі інші зміни (шукайте, експериментуйте)
Змінено 31 травня 2011 3:45
Категорії: Download, Писемність
27 травня 2011
«Правильні» лапки́
Так у світі повелося, що у кожного, хто вважає себе трохи розумнішим за інших, обов'язково існує своя окрема думка щодо лапóк, тире, апострофа і букви ґ, і тому кожен вважає за необхідне нав'язати цю думку іншим. Я — не виняток ☺
Отже, почнемо від того, що не може бути правильним за визначенням. "Програмістські лапки", присутні у кожній розкладці клавіатури і кожному наборі символів, але відсутні у більшості орфографій. Єдиний випадок, коли їх використання є орфографічно правильним — написання програм (звідси й назва). Комп'ютерна клавіатура еволюціонувала від клавіатури друкарської машинки, а більшість комп'ютерних мов розробляються з розрахунком, що для роботи з ними достатньо стандартної клавіатури. Ще один випадок, коли використання програмістських лапок якось виправдане — текст у застарілому кодуванні, де інші лапки відсутні, або текст, набраний на морально застарілій клавіатурі, якщо неможливо встановити іншу (стандартна українська віндова розкладка, навіть після появи в ній апострофа (нарешті!) і знаку гривні, лишається морально застарілим творінням, що повертає нас в епоху друкарських машинок і без додаткових інструментів непридатне для правильного відтворення пунктуації. Використовуйте Ukrainian Unicode чи Ukrainian by Python — там є все необхідне для відтворення української типографіки).
“Верхні парні лапки”. Правильні з точки зору англійської орфографії, але що вони забули в українській? З моєї точки зору, їх використання в нашій мові — така ж помилка, як «англійська» пунктуація з пропущеними комами чи «англійські» великі букви на початку назв мов і народів. Верхні лапки візуально майже не відрізняються від програмістських, і якщо ви вирішили сяйнути своїм “знанням пунктуації” в такий спосіб, ваших зусиль просто ніхто не помітить. В половині випадків люди взагалі не знають, які з парних верхніх лапок є початковими, а які кінцевими, і ніхто не бачить різниці між “правильними”, ”непарними” чи ”вивернутими“ верхніми лапками.
Змінено 10 вересня 2011 20:23
Категорії: Писемність
23 травня 2011
Картопляні кодери — нова модель виживання
Питання: чому українські селяни не працюють в інтернеті? Чому до цього
часу програміст — професія виключно міських жителів?
Відповідь
проста: село ще не інтернетизувалось як слід. Але, судячи з темпів
омобілення, цей час уже не за горами. Інтернет у селах вже є —
залишилось заповнити його працівниками. Доки оплата мережі (разом з
витратами в процесі пошуку роботи) перевищуватиме можливий заробіток за
її допомогою, доти розмови про селян-програмістів сприйматимуться як
анекдот про підводний човен у степах України. Але рано чи пізно цей
бар'єр буде подолано.
Робота з комп'ютером — скоріш індивідуальна трудова діяльність, ніж колективна. Тут нема доменних печей чи конвеєрів, за якими мусять наглядати десятки й сотні робітників. Багато відомих програмних продуктів — результат творчості програмістів-одинаків чи невеликих груп програмістів. Крім того, мережа, як відомо, з'єднує людей, а тому необхідність щодня долати шлях від дому до офісу і бути присутнім на роботі особисто — вже неактуальна навіть для великих софтверних компаній.
Тепер погляньмо на селян. Робота селянина важка й брудна, але при цьому низькооплачувана і значною мірою сезонна. Іншими словами, у селянина є і потреба, і можливість поєднувати сільську працю з додатковим заробітком у вільний час. Колись такою формою заробітку було виробництво пряжі та шиття, доки селян звідти не потіснили мануфактури і сучасна легка промисловість. Таким чином, досвід несільської індивідуальної праці селян в історії існував. Ще один варіант — заробітчанство, скажімо, на будівельних роботах у великих містах та за кордоном. На відміну від індивідуальної трудової діяльності, заробітчанство потребує виїздів, тривалої відсутності вдома, що не є добре. Чи може робота в інтернеті стати альтернативою такому наймитуванню?
Змінено 12 червня 2011 13:57
Категорії: Інтернет, Кіберсоціалізм, Соціум
24 квітня 2011
Роздягайтесь, на вас дивляться
Останнім часом нам уперто нав'язується одна думка: мовляв, анонімний інтернет нині не в моді, це все застарілі технології, фейсбук не анонімний, тому він кращий за все на світі, і т. ін. Різноманітні вебдванульні сервіси пропонують нам розмістити в мережі свої географічні координати, справжні імена та прізвища, інформацію про місце роботи, своїх найближчих родичів та про те, з ким ви спите і що сьогодні їсте. Круто? Можливо. Для повного щастя не вистачає лише функції, щоб розмістити власні відбитки пальців у профілі (хоча, гадаю, скоро з'явиться і така можливість); втім, і справжньої фотки в ролі аватарки інколи теж цілком досить для ідентифікації особи.
Ні, я не проти того, щоб люди мали можливість розповісти про себе все. І не проти того, що дехто користується в мережі своїм справжнім ім'ям — це право кожного. Але можливість приховати свою особистість — так само право кожного. Вимога говорити про себе правду і тільки правду — порушення ваших прав. Ви не на суді, і ніхто не має права вимагати від вас паспортних даних. Маркетинговий успіх соціальних мереж — іще не привід збагачувати їхні бази даних своїми біографіями.
23 березня 2011
Феномен українського патріотизму
Кожна країна має свою форму політкоректності. І якщо білим американцям має бути соромно за те, що вони білі, то українська політкоректність вимагає відчувати сором за любов до України. Іншими словами, за патріотизм.
У більшості країн, де таке явище, як патріотизм, існує, його намагається монополізувати держава. І справа не тільки в тому, що партія влади хоче закріпитись на троні — певний мінімум патріотизму підтримує кожна політична партія по-справжньому демократичної країни. Насправді неконтрольований патріотизм може перейти у форми, що становлять небезпеку для самої держави. На жаль, наша держава надто юна для розуміння цього.
Держава постійно намагається чимось підмінити український патріотизм.
16 грудня 2010
Google: проблеми з мовою?
Всі ми звикли до думки, що Google — найкращий у світі пошуковик. Але чи так це насправді? Ідеальних речей не існує, і Google — не виняток. Дещо він робить дуже й дуже погано.
Змінено 16 грудня 2010 19:29
Категорії: Інтернет, Мова
16 листопада 2010
Не читайте українських сайтів
…І, боже вас збережи, не читайте до обіду радянських газет.
-
Гм... Але ж інших нема?
-
Ось ніяких і не читайте. Ви знаєте, я провів тридцять спостережень у
себе в клініці. І що ж ви думаєте? Пацієнти, що не читають газет,
почували себе чудово. Ті ж, яких я спеціально змушував читати "Правду",
втрачали вагу.
-
…
- Мало того. Знижені колінні рефлекси, поганий
апетит, пригнічений стан духу…
Приблизно те ж саме можна сказати про українські сайти. Вже вкотре розумію, що від читання сайтів в домені .ua (чи просто написаних українцями) не отримую нічого корисного. Лише втрачений час, нерви й зіпсований настрій на пару днів. Виникає бажання забанити увесь цей домен, хоча й це не допомогло б. Цікаво, чому?
Змінено 16 листопада 2010 20:31
Категорії: Інтернет, Паранойя, Філософія
11 листопада 2010
Вікіпедія як інструмент самонавчання
Звичайно, українська вікіпедія в тому стані, як вона є, малопридатна для отримання повноцінних знань — вже хоча б з тієї причини, що там мало інформації. Однак, будь-який мінус можна перетворити на плюс. Методика проста: беремо текст з англо- чи російськомовної вікіпедії (чи будь-якої іншої — головне, щоб ви знали ту мову й стаття на ній була якомога об'ємнішою), або просто хорошу іншомовну статтю з інету й перекладаємо. Зробивши переклад, розміщуємо його на українській вікіпедії. Є сенс робити переклад у текстовому файлі, перш ніж розміщувати його онлайн — це звільнить читачів від необхідності спостерігати за проміжними стадіями перекладу. Я роблю так: копіюю статтю-оригінал й речення за реченням замінюю початковий текст своїм перекладом — так навіть зручніше, ніж метатися між двома вікнами.
В чому плюси такої методики?
13 жовтня 2010
Принцип невода
З попереднього повідомлення можна було зробити висновок, що самоізоляція — панацея від усіх бід. Ні — панацеї не існує. Кожна хвороба має свої ліки, і вживання їх без рецепту робить із них отруту.
Уявімо, що Америка закрила свої кордони для навколишнього світу. Чи змогла б вона вибудувати себе такою, як зараз? Звісно ж, ні. З самого початку свого існування Сполучені Штати відчували дефіцит людських ресурсів. Місцеве корінне населення цим ресурсом не було: індіанці жили своїм життям і не мали особливого бажання інтегруватись у соціум європейських колонізаторів, а ті, в свою чергу, не приймали й їх. Дружба між новоприбулими американцями та індіанцями здебільшого обмежувалась торгівлею, чомусь завжди вигіднішою для блідолицих. Частіше ж їх взаємини були більш схожими на війну, в якій технологічно більш продвинуті блідолиці здебільшого перемагали. Щоб забезпечити ці перемоги, молодій державі потрібна була не лише зброя, а й руки, що її тримали, селяни й робітники, що нагодували б і забезпечили всим необхідним солдатів, та й саму зброю треба було або закуповувати (а отже, й продавати товар, щоб мати гроші), або виробляти — все це потребувало людей, людей, людей... Сполучені Штати Америки були відкриті для мігрантів з Європи. Втім, цього виявилось недостатньо для стрімкого зростання американського господарства, тому стали ввозити рабів з Африки. Навіть у війні між Півднем і Північчю можна розгледіти мотив конкуренції за людські ресурси: знищення рабовласництва в південних штатах вивільнило так потрібну північним дешеву робочу силу. США продовжують «імпортувати» людей і в наш час, зосереджуючи особливу увагу на кваліфікованих спеціалістах (мабуть, усі чули про «зелену карту»).
Змінено 25 квітня 2011 12:45
Категорії: Соціум, Філософія
29 вересня 2010
Самоізоляція — запорука прогресу?
Один сучасний викладач якось сказав своїм студетам: «Той, хто бажає, щоб українці не знали російської мови — ворог України». Його позицію можна зрозуміти, адже загальнодоступність цієї іноземної мови відкриває нам двері до безмежних потоків інформації — навіщо українцям обмежувати себе в цьому? Але будь-яка істина перевіряється сумнівом — тож давайте перевіримо.
Перш за все, ми стаємо споживачами іноземного інформаційного продукту. Так, це добре — ми розширюємо свої знання. Але так, це погано: ми не маємо об'єктивних причин, щоб створювати свій інформаційний продукт, свої знання, свою науку. Навіщо робити наукові відкриття, якщо ми все одно дізнáємось про них з іноземних джерел? Адже саме так і є. Не намагаючись відкрити істину самостійно, ми не втрачаємо нічого, окрім здатності бути першими хоч у чомусь.
Змінено 25 квітня 2011 12:45
Категорії: Мова, Соціум, Філософія
26 вересня 2010
25 вересня 2010
Український інтернет як зона недосяжності
Під українським тут і далі ми будемо розуміти український за мовою, а не географічно. Сайт узагалі є явищем екстериторіальним, і, скажімо, нема нічого дивного, якщо місце перебування власника та відвідувачів сайту, його мова та доменне ім'я зовсім не пов'язані між собою. Так чи інакше, основним споживачем україномовного контенту є саме Україна. Поділ за мовним принципом також пов'язаний з роботою пошуковиків: ôд того, якою мовою ми введемо запит, залежить результат пошуку — відповідно, й сайти, на які ми потрапимо.
Ідея заглючити роботів прийшла до мене не випадково. Час ôд часу я тестую свій блог, пропускаючи його через Google Translate. Спочатку мене нервувала неспроможність машини адекватно перекласти мої думки англійською чи російською мовами, а потім я подумав: може, це й на краще? Це частина правил гри українського інтернету, і навіть із них можна видобути якусь користь.
24 серпня 2010
Заглючмо роботів
У наш час нема нічого незвичного в тому, що інформація з одного блогу потрапляє в інші, приносячи їм популярність. Часто незаслужену: одна річ, якщо переписувач і сам вкладає душу у свій сайт, а чужі статті є ще одним засобом вираження власної думки, але часто буває так, що чужий контент потрібен лише для того, щоб заповнити сплог. Сплогерам не важливо, про що йдеться в їхньому сплозі, але для того, щоб сайт отримав не зовсім нульовий рейтинг, їм потрібен унікальний контент. Досягається це просто: береться чужа стаття й пропускається через автопереклад. На що буде схожим результат, відомо. Ви б хотіли, щоб над вашим творінням хтось так познущався? Я — ні.
Як запобігти цьому? Відповідь: зробити свої статті захищеними від автоматичного перекладу. Це дасть нам гарантію, що текст, написаний українською чи будь-якою іншою мовою, буде перекладено живою людиною, а не комп'ютером.
Змінено 24 серпня 2010 22:15
Категорії: Зроби щось погане, Інтернет, Мова, Писемність
06 серпня 2010
Людський білок — їжа майбутњого?
Ні, я не стверджую, що їсти людей — добре. Для представника європейської цивілізації сама ідея їсти інших звучить дико. Страхітливі котли, в яких варяться порубані тіла, а поруч бенкетує голодна юрба, що обгризає м'ясо з людських кісток… Брррррр.
«Цивілізоване» людство вже давно забуло ці жахіття минулого. Якщо люди колись навчились їсти собі подібних, у цього була лише одна об'єктивна причина: голод. Здавалось би, це нам більше не загрожує: ми живемо в кращій частині світу, не надто перенаселеній, з родючими землями, з промисловістю, що дозволяє нам жити більш-менш безбідно — набагато краще, ніж живуть діти Африки. Це зовсім не схоже на ті екстремальні умови, в яких первісна людина навчилась полювати не лише на звірів, а й на людей...
02 серпня 2010
Ô - забута українська літера
Читаючи мій блог, ви могли помітити, що час ôд часу в ньому з'являються слова з буквою ô. Це не глюки моєї клавіатури чи вашого броузера, а знак, свідомо введений мною в мову.
Ô - літера кількох історичних українських абеток, уперше використана М. Максимóвичем. Читалась вона двома способами: після приголосних — як і, в решті випадків — як ві. Правила вживання її базувались не лише на звучанні, а й на етимології: ô ставилась там, де (в)і чергувалося з о, або там, де українському (в)і відповідало російське/старослов'янське о. Іншими словами, в добрій половині випадків цей звук позначався саме таким способом.
Оскільки правопис відтоді змінився (власне, для нас максимовичівка є побічною гілкою правописної еволюції), а я не маю наміру робити свою писанину повністю нечитабельною для непідготованого читача, використання ô буде більш обмеженим — переважно там, де вибір літери може викликати сумнів:
1) У тих випадках, де в українській мові можливе вживання як о, так і (в)і: ôд, ôдразу, торгôвельний, Бôг;
2) Там, де о, що замінилось на і, є частиною абревіатури: НАТÔвці;
3) Разом з іншими історичними літерами — для розрізнення омонімів, якщо їх неможливо визначити з контексту: віз = вêз (везти) / вôз (воза) / вûз (віза), ніс =нêс (нести) / нôс (носа), пісні = пѣсні (пісня) / пôс(т)ні (пісний, від піст). В цьому випадку, речення «Чиновник віз віз віз» може мати вигляд: «Чиновник вêз вôз ви̂з».
Назва літери. Максимóвич для циркумфлексу (^) над літерами â, ê, ô, û, î використовував назву паєрок (хоча паєрком називався інший надрядковий знак, вживаний у допетрôвській кирилиці як замінник ь). Також, на мою думку, було б логічно називати цю літеру за її звучанням на початку слова — ві. Отже, ô можна називати: о з паєрком, о з дашком, о з циркумфлексом, ві — на ваш вибір.
Доцільність вживання ô — дискусійне питання. Взагалі, я є прихильником етимологічних правописів, де написання слова відображає не лише його звучання, а й походження. Однак, історія пішла іншим шляхом, тому найближчим часом повернутись до правописної системи з півдесятком літер для заміни сучасної і буде проблематично. З іншого боку, перехід о->і відбувся місцями нерегулярно, при написанні деяких слів ми вагаємось, який варіант вибрати, і етимологічна літера, яку кожен читає відповідно до своїх уподобань, була б непоганим вирішенням цієї проблеми.
30 квітня 2010
Страшний сон джава-програміста :)
/* Є шматок коду з операторами goto. Як переробити його так, щоб Джава його могла скомпілити?
Послідовність виклику функцій не змінювати, додаткові змінні та функції не вводити, switch не використовувати :) */ class Goooo { public static void main(String args[]) { XXXX x = new XXXX(args); l1: if(x.a()) goto l2; if(x.b()) goto l3; goto end; l2: if(x.c()) goto l1; if(x.d()) goto l3; goto end; l3: if(x.e()) goto l1; if(x.f()) goto l2; end: } }
Змінено 14 липня 2010 24:18
Категорії: Комп'ютерні мови
10 лютого 2010
Несправжня німота, або роздуми піщинки, що мріє зрушити гору
Коли книга відгуків тільки з'явилась і почала наповнюватись подяками, я був переконаний, що це все витівки спам-ботів. Однак, деякі з цих відгуків були написані явно живими людьми. Дивно, що й від тих, кого я знаю особисто, теж чую один позитив. Так, ніби здаєш відверто схалтурений курсовик і отримуєш «відм.» у заліковку. Приємно, але «за що»? Я що, геніальний блогер, чия писанина всім подобається? Чи просто ті, кому не сподобалось, не мають сміливості сказати: «Твій блог — повна лажа»?…
Мене вбиває думка, що мій блог справді може комусь подобатись. Готувати опіум для народу — така відповідальність…
23 червня 2009
Українська мова: наблизьмо її кінець
Сьогоднішні поради стосуватимуться тих, від кого залежить майбутнє української мови: журналістів, мовознавців, вчителів. Ваша мета — зробити так, щоб цього майбутнього не було. Навіть якщо ви не є безпосереднім учасником світової антиукраїнської змови, ваші дії в цьому напрямку цілком виправдані: повна заміна української мови однією з міжнародних мов (чи кількома з них) зітре кордони між Україною та навколишнім світом і прискорить інтеграцію українців у міжнародну спільноту. Звільнившись від місцевого мовного баласту, українці зможуть глибше й ґрунтовніше оволодіти провідними міжнародними мовами. Можна знайти й інші причини. У будь-якому разі, ваша участь у цій справі принесе користь людству.
На жаль, у сучасних умовах офіційна заборона української мови неможлива. Що, однак, не заважає вам, маючи інструменти впливу, зробити так, щоб ніхто її не знав. Більше того, користуючись цими порадами, ви зможете заробити собі імідж націонал-патріота, що підвищить ефективність вашої таємної антиукраїнської діяльності.
Змінено 12 лютого 2010 23:58
Категорії: Зроби щось погане, Мова
03 червня 2009
Люди для машин
Фантасти люблять нас лякати страшним майбутнім, де люди стають рабами машин. Скайнет захоплює систему оборони і оголошує війну людству, машини підключають людей до Матриці й використовують їх мозок замість батарейок, та й навіть добродушні роботи Айзека Азімова так і норовлять вбити нас своєю твердолобою машинною логікою... Хоча насправді, малюючи машинний апокаліпсис, ми зображуємо не машин, а самих себе. Це ж наша любов до влади, наша жорстокість, наш раціоналізм м'ясника. Ми самі вигадали для себе непохитні закони, забувши про один: істина нам недоступна. Чи можуть вигадані нами машини, розумні ЯК ЛЮДИ, бути чимось кращими від людей? Людяність — лише назва для того, що людина хотіла б мати. Але неспроможна — люди не вдосконалюються, задача про абсолютне добро не має раціональних розв'язків.
Змінено 12 лютого 2010 23:59
Категорії: Майбутнє, Паранойя, Філософія
17 травня 2009
Кириличні цифри (сучасне втілення)
Кириличні цифри ведуть своє походження від грецьких. За формою це звичайні літери алфавіту з особливими позначками, що вказували на їх числове прочитання. Грецький і старослов'янський способи запису чисел мали багато спільного, але існували й відмінності. Наприклад, відрізнявся порядок знаків у деяких числах (грецьке ιδ = кириличне ДІ = 14), деякі числа могли позначатись літерами кирилиці, відсутніми у греків, відрізнялось оформлення чисел діакритиками, і т.п. Сучасні греки також використовують цю систему запису чисел, хоча й обмежено — вона займає приблизно таку ж нішу, як римські цифри в більшості європейських країн. Чом би не спробувати застосувати аналогічним чином і сучасні літери кирилиці?
Розкладки клавіатури
До вашої уваги пропонуються дві розкладки клавіатури, що дозволяють набирати довільний текст практично будь-якою з мов, де використовується кирилиця чи латиниця. Широко використовуються комбінації з AltGr (він же — правий Alt) і «мертві клавіші» (клавішні комбінації, що змінюють вигляд наступної літери — це дозволяє на порядок збільшити кількість доступних символів). При цьому основний набір клавіш (без використання AltGr) не відрізняється від стандартного англійського чи українського (з виправленням проблеми апострофа).
Оскільки ці дві розкладки охоплюють більшість кириличних і латиничних алфавітів, після їх встановлення нема необхідності користуватись окремими розкладками для російської, французької, польської та інших мов — достатньо української й англійської. Обидві розкладки розраховані на ОС Windows XP чи сумісну з нею (NT, 2000, Vista і под.)
26.09.2010 вийшла версія 2.0 української розкладки. Оновлена розкладка помітно відрізняється від попередньої — я спробував виправити нелогічності в частині мертвих клавіш, що потягло за собою й деякі інші зміни. Робота триває. Документації до оновленої версії поки що нема, але в архів з інсталяшником включено початковий код — файл Ukrainian_by_Python.klc, який сам по собі є описом даної клавіатури. Насолоджуйтесь :)
31.05.2011 вийшла версія 2.0 латинської розкладки. Змін не так багато, але функціональність розкладки дещо розширилась.
7.10.2011 вийшли нові версії обох розкладок. Додано можливість вводу грецьких та глаголичних літер, знаків МФА, дробів, старослов'янських цифр та ін.
Змінено 07 жовтня 2011 15:37
Категорії: Download, Писемність
26 квітня 2009
Доцільність і самоціль
Спроба подивитись інакше на речі, які здаються нам самоочевидними.
Що таке доцільність? Це потрібність чогось для досягнення мети. Питання: що можна вважати метою в чистому вигляді?
Перша думка, що виникає у людини: мета — це задача, поставлена розумом. Авжеж, ми звикли, що розум Homo sapiens — вершина світобудови. Але чи так це насправді?
Погляньмо на бджіл. Не маючи справжнього розуму, вони демонструють цілком доцільну, з точки зору виживання виду, поведінку: збирають мед, інформуючи при цьому одна одну про місця медозбору, будують стільники, вигодовують личинок у шестигранних комірках, захищають своє гніздо... Яка мета всього цього? Виживання.
29 березня 2009
Розкрутка, зміст і плани на вічне післязавтра
На даному етапі я cвідомо уникаю розширення аудиторії свого блогу. Чому?
Давайте подивимось, що відбувається, коли людина знаходить у мережі новий сайт. Що далі? Якщо інформація звідти виявиться достатньо цікавою чи корисною, то в людини виникне бажання зайти сюди ще раз. Якщо ж ні — сайт потрапить до уявного чорного списку, і той же відвідувач уникатиме відвідувань сайту, що змарнував 5 хвилин його життя (навіть якщо пізніше там з'явиться щось варте уваги). Доки мій блог перебуває в зародковій стадії, варіант №2 більш імовірний. То чи варто примножувати кількість тих, хто сюди більш ніколи не прийде?
Змінено 15 травня 2009 14:34
Категорії: Інтернет, Робота блогу
18 березня 2009
Проблема термінології
Використовуючи слово «кіберсоціалізм», я часто ловлю себе на думці: а чи можна цей тип віртуально-економічних відносин назвати кіберсоціалізмом (або соціалізмом взагалі?). Звичайно, на відміну від сучасного «ринкового» світу, в ньому інтелектуальний продукт не є чимось таким, що можна заборонити розповсюджувати. Однак, від того, щó зазвичай називають кіберсоціалізмом, мої ідеї багато в чому відрізняються принципово:
Змінено 15 травня 2009 14:34
Категорії: Кіберсоціалізм
08 березня 2009
Як написати поганий мануал
Привіт усім! Нехай щастить вашому бізнесу!
Цей мануал з написання поганих мануалів не є інструкцією для покращення вашого бізнесу. Однак, у вас знайдеться декілька причин, щоб ним скористатись:
Змінено 15 травня 2009 14:34
Категорії: Зроби щось погане
27 лютого 2009
Дерево замість XML
Сьогодні XML — один із найрозповсюдженіх форматів даних, в який можна втиснути будь-яку структуру. Та чи бездоганний він?
По-перше, закриваючі теги. XML вимагає їх завжди — або у вигляді окремого тега наприкінці тіла, або у вигляді знаку «/» перед закінченням одинарного тега. XML — не HTML, де закриваючі теги часто необов'язкові (хоча й бажані), і місце закінчення тіла для кожного з тегів визначається по-різному. Повторення імені тега XML при його закритті — надлишкове, можна було б обійтися чимось назразок </>, але XML ставить перед собою задачу сумісності з HTML — звідси й цей надлишковий синтаксис. Втім, надлишковість XML — дрібниця в порівнянні з тим, що увесь блок даних має бути охоплений зовнішнім тегом, який сам по собі не несе майже ніякої важливої інформації. До чого це веде на практиці? В XML-файл не можна дописувати дані вкінці — тільки переписувати увесь файл. XML непридатний для ведення логів (хоча окремий запис логу може мати XML-подібну структуру).
Змінено 10 березня 2010 15:42
Категорії: Комп'ютерні мови
16 лютого 2009
Як правильно зробити поганий інтернет-сервіс
Гадаю, ці декілька порад зможе використати кожен, хто бажає отримати чималу аудиторію з невдячних користувачів. Навіщо це вам? Зрозумійте одну річ: якщо ваш сервіс справді поганий, то його відвідувач не мине нагоди розповісти про нього своїм друзям, а отже, про вас говоритимуть. Негативна реклама — теж реклама: як і будь-яка реклама, вона сприймається з певною долею скепсису. Не має значення, щó про вас говорять — головне, що про вас говóрять. І навпаки, хороші речі рідко помічають, тому нема особливого сенсу робити щось справді корисне.
Змінено 15 травня 2009 14:31
Категорії: Зроби щось погане, Інтернет
08 лютого 2009
Антиблог
Що таке антиблог? Поспитавши про це гугла, я не знайшов нічого цікавого. Пара блогів, що починаються словами «блоги — зло» і на першому абзаці закінчуються. Пара відгуків про якогось блогера, що веде антиблог, і це «анти» якось негативно відбивається на його популярності. Хоча сама ідея — взяти типові поради для блогера і зробити все з точністю до навпаки — не така вже й погана, якщо її правильно втілити. Принаймні, ми отримаємо не зовсім типовий блог.
05 лютого 2009
Переїзд
У зв'язку з деякими незрозумілими обставинами, я змушений змінити
хостинг. Читайте мій блог за новою адресою:
http://palm.nash.net.ua/blog/.
Скоріш
за все, ця адреса також буде тимчасовою (хоститись на своєму домашньому
комп'ютері — справа невдячна…)
Змінено 15 травня 2009 14:31
Категорії: Робота блогу
29 січня 2009
Концептуальний етимологічний алфавіт
Стаття була написана в 2007 році і опублікована на цьому сайті. Новіші статті можуть посилатись на неї, тому я вирішив включити її безпосередньо в блог.
Потрібні дикі ідеї? Отже, ось проект удосконаленого до неможливості українського алфавіту. Ця система близька до досконалості, але побічний наслідок її — переускладнення. Не думаю, що хтось і справді захоче використовувати її замість традиційної абетки (крім, можливо, окремих її елементів).
Загальна ідея така: споріднені слова, незалежно від їх звучання, мають складатися з однакових літер, використання яких обумовлюється етимологічно. Разом з тим, літери спільного походження, що читаються по-різному, можуть використовувати різні діакритики. У цій системі я спробував урахувати не лише питомі процеси (перехід давніх голосних в [і], л->в), а й ідентичність грецьких слів, запозичених різними шляхами, неоднозначності щодо використання г та ґ та ін.
25 січня 2009
Кіберсоціалізм
Файлообмін став загальнодоступним засобом отримання інформації. Комерційні механізми накрутки ціни на інформаційний товар втрачають значення. І ось тут виникає проблема: а який узагалі інтерес виробникам фільмів, музики та ін. забезпечувати споживача-шаровика?
Змінено 15 травня 2009 14:30
Категорії: Кіберсоціалізм
24 січня 2009
Ефект гербарію
Вам знайоме це відчуття? Листя, що втратило свій природній вигляд, але все ще зберігає ознаки кольору і форми, засушене вченим-ботаніком для колекції. Колекції, потрібної лише поціновувачам колекцій — таким же ботанікам чи просто любителям гербаріїв. Або колекція метеликів — мертвих, красивих, неприродньо розпластаних на дошці зі шпильками. Або... Прикладів безліч — старі книжки, колекції марок, алфавіти з omniglot.com, якийсь закинутий некомерційний софтверний проект, щось інше, щось іще — старе, дбайливо зібране, цікаве, непотрібне. Мертве.
08 січня 2009
Від кібербубликів — до монетної системи
Провівши рік у віртуальній реальності Travian, я зрозумів одну річ: гроші має той, хто їх карбує, навіть якщо це уявне золото онлайн-гри. Щоб віртуальна монетна система працювала, має виконуватись декілька умов:
Змінено 12 липня 2009 15:18
Категорії: Кіберсоціалізм
05 січня 2009
HTTP + FTP + BitTorrent + ... = ?
Якщо 10 років тому інтернет іще був дивиною, то сьогодні він поступово стає головним конкурентом радіо й телебачення. Кількість важковагових файлів, що розходяться тисячами й мільйонами копій, з кожним роком зростає, і рано чи пізно розповсюдження їх за допомогою блискучих дисків, що псуються від найменшої подряпини, піде у небуття. Я використовую CD лише в одному випадку: якщо мені потрібно встановити операційну систему (та й то, диск, з якого йде встановлення — копія, закачана з мережі й записана на болванку). Не випадково його називають тирнетом — недолугі закони про авторські права безсилі проти зростаючого потоку даних. Про захист інтелектуальної власності поговоримо іншим разом, а сьогодні я хотів би поділитися своїми думками щодо технологій «тирінгу».
Змінено 15 травня 2009 14:28
Категорії: Кіберсоціалізм
27 грудня 2008
Grapt
Grapt - один із проектів-довгобудів (що ж зробиш, я ледачий), який, у випадку завершення його розробки й нелажної розкрутки, переверне світ :)
Отже, що це?
У початковому варіанті задуму, Grapt (GRAPhical Translit) - програма чи бібліотека програм для візуального відображення текстової інформації, у т.ч. зі складною структурою (математичні «багатоповерхові» формули, хімічні структурні формули, ноти та ін.), що вводиться з клавіатури і зберігається в системі у вигляді трансліту. При цьому трансліт є багатоалфавітним (можна додавати нові алфавіти символів і візуальних елементів), кількість алфавітів в одному тексті не обмежується, будь-яка введена інформація (від лінійного латинського тексту до структурних формул органічної хімії) вважається текстом. Зокрема, можливість розширювати набір алфавітів дозволяє використовувати власні саморобні символи поряд зі стандартними (будь-який опублікований алфавіт стає загальнодоступним для всіх). Однак, у той період я не починав щось робити - у мене були інші справи, а доступу до комп'ютера не було.
Змінено 10 лютого 2010 13:04
Категорії: Сирі проекти